У списках на наступний обмін можуть бути щонайменше чотири поплічники бойовиків. Терористи хочуть змусити офіційний Київ забрати цих людей. Про це попереджають правозахисники. Бо кажуть, ніхто не знає, за що на території ОРДЛО засуджують затриманих за проукраїнські погляди чи за побутові злочини. Історії про таких зрадників і навіть причетних до катувань бойовиків, які потрапили до мирної України у попередні обміни, розповідають і звільнені з полону українці. Кореспондентка "5 каналу" Марія Писаренко поспілкувалася з колишніми полоненими і розповість, чому ми обмінюємо цінних свідків у справах про воєнні злочини на самих воєнних злочинців і чи можна це змінити.
"Коли дізнались, це був шок. Один з основних фігурантів "Ізоляції", який бив і катував людей, як він взагалі може їхати на обмін?", – каже Станіслав Асєєв, журналіст Радіо Свобода, політв'язень (2017-2019).
Журналіст Станіслав Асєєв провів у полоні бойовиків 28 місяців. Його звільнили торік у грудні. Разом із ним серед звільнених був і Євген Бражніков. Брав участь у проросійських мітингах у Донецьку. Затримали його свої ж бойовики за оборудки зі зброєю. Назвали агентом СБУ і зняли в пропагандистському сюжеті російського телебачення.
"Я давав їм експлуатувати їм свої автомобілі. І на один з автомобілів вони ставили чорний автомобільний номер", – розповідає Бражніков.
Його теж кинули в "Ізоляцію".
Це культурна платформа "Ізоляція" на території суднобудівного заводу у Києві. Сюди вона переїхала з Донецька у 2014 році. Там теж була у промзоні на території закинутого заводу ізоляційних матеріалів. І поки в мирному Києві в Ізоляції проводять культурні події, виставки, за 700 кіломтерів в окупованому Донецьку в "Ізоляції" і досі продовжують катувати людей.
Про Бражнікова добре пам'ятає і Яків Кривошеєв, звільнений з полону у грудні торік. Його бойовики затримали, бо зривав оголошення про незаконний референдум. Після тортур у так званому МГБ псевдореспубліки Якова перевели до офіційного СІЗО у Донецьку. Хто його катував - він і досі не знає.
"Я знаю тільки одного. Про якого багато чув – дехто Бражніков. Брав участь у тортурах, які сиділи поруч з ним", – каже Яків Кривошеєв, політв'язень (2014-2019).
Врешті Яків зустрів його вже під час обміну.
"Хотіли побити у логістичному центрі у Зайцевому, якщо б не було цих співробітників, щось би зробили з ним. Нас уже звільнили, ми летіли у літаку. Бражніков був недалеко від мене під охороною двох співробітників відповідної служби", – каже Яків Кривошеєв, політв'язень (2014-2019).
Після звільнення щодо Бражнікова Генпрокуратура таки порушила кримінальну справу. Його навіть взяли під варту. Він просидів шість місяців у СІЗО. І зник. Крім нього, ймовірно, на свободі ще один причетний до катувань, Олексій Кусков, який здружився з головним катом "Ізоляції" Паличем.
"Його спустили до підвалу разом зі мною, коли я туди потрапив", – говорить Станіслав Асєєв, журналіст "Радіо Свобода", звільнений з полону бойовиків.
Та згодом його з камери забрали. Згадав про нього Станіслав уже восени 2017.
"Коли відкрили камеру, зайшов так званий Палич, хазяїн "Ізоляції", Бражников і Кусков. Люди зайшли у футболці та шортах. Я думав, що цим займається тільки адміністрація. А коли заходять такі люди посеред ночі, мене це вразило", – каже Станіслав Асєєв, журналіст "Радіо Свобода", звільнений з полону бойовиків.
Звільнився він теж за обміном наприкінці 2017 році.
Проти Кускова донині жодних кримінальних проваджень.
"По тих епізодах, в яких я його звинувачую, немає свідків, окрім мене, щоб це підтвердити. Ці люди – Женя Ставцев, Валера Матюшенко – вони і досі сидять у полоні", – каже Станіслав Асєєв, журналіст "Радіо Свобода", звільнений з полону бойовиків.
Такі люди потрапляють на обмін, бо їх засуджують свої. Часто за розбій напідпитку. Або після так званих ідеологічних зачищень. Крім того, до списків на обмін людей включають за заявами родичів, часто не розбираючись, хто і за що засуджений.
"Обміни відбуваються поза правовими нормами. Тому ми навіть не знаємо критерії, за якими людей вписують у списки", – розповідає Ольга Решетилова, координаторка Медійної ініціативи за права людини.
Та покарати причетних до тортур як військових злочинців Україна не зможе. Жодним законом не визначено поняття воєнного злочину, є лише посилання на два десятки міжнародних конвенцій. Статті кримінального кодексу теж не враховують злочини під час воєнного конфлікту. Закон, який нарешті визначить їх перелік, уже рік лежить у Верховній Раді. А ще вирішить питання амністії, яким спекулює Росія у Мінських переговорах. Бо за міжнародним правом, воєнних злочинців виправдати не можна.
"Чинне законодавство можливість застосування амністії до таких людей допускає. І цей законопроєкт закриває цю прогалину", – каже Костянтин Задоя, співавтор законопроєкту, доцент кафедри кримінального права та кримінології КНУ імені Тараса Шевченка.
Нині законопроєкт чекає на друге читання. У профільному комітеті з правоохоронної діяльності сподіваються: законопроєкт можуть винести до зали на голосування вже в середині грудня.
Марія Писаренко, Іван Лемехов, Євген Сакун, Микола Довгий, "5 канал"
Джерело: 5.ua
