80-ті роковини початку Другої світової війни. Від ранку пам'ятні заходи тривали у Польщі. Участь у них взяли 40 делегацій із різних країн, зокрема й України. Саме з бомбардування польських міст Третій Рейх розпочав найжахливіше протистояння в історії людства. 3-го вересня Велика Британія і Франція оголосили Німеччині війну. А 17-го до бойових дій долучився Радянський Союз, який був у змові з Гітлером. Про те, як світ ушановував полеглих, дивіться далі у сюжеті.
1 вересня 1939-го року. 4:40 ранку. Польське місто Велюнь здригається від потужних вибухів. Війська нацистської Німеччини й союзницької Словацької Республіки розпочали бомбардування Польщі. Покладено початок найкривавішому конфлікту в історії людства – Другій світовій війні. Літаки люфтваффе продовжували атаку протягом кількох годин. Першими жертвами Третього Рейху стали понад тисячу містян. 80-т років потому ще до сходу сонця їхню пам'ять із почестями вшановують президенти Польщі та Німеччини.
Привселюдно польський лідер згадує про уроки історії та закликає до єдності. Втім поза камерами не приховує: його країна й досі очікує репарацій від Німеччини за всі страждання й завдану шкоду в період Другої світової. Про це Анджей Дуда заявив у коментарі німецькому виданню Bild.
"Світ пережив це масове вбивство, щоби засвоїти жахливий урок, який коштував десятків мільйонів людських життів. Зокрема, мирних, неозброєних осіб, які не брали участі в боротьбі. Це найбільша різанина за всю історію людства", – констатував Дуда.
Своєю чергою президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр заявив: "Я стою перед вам, потомками жертв, старими й молодими мешканцями Велюня з подякою. Я зі смиренням і вдячністю схиляю голови перед полеглими під час атаки на Велюнь. Віддаю шану польським жертвам німецької тиранії й прошу у вас прощення".
За кілька хвилин після бомбардування Велюня нацисти із броненосця "Шлезвіґ-Гольштайн" розпочали атаку на півострів Вестерплатте. Упродовж тижня кілька сотень поляків обороняли форпост і всю країну від багатотисячних військ ворога. Зрештою 7-го вересня польське командування Вестерплатте оголосило про капітуляцію. Шану полеглим у нерівному бою на місці битви віддають армійці, польські чиновники та високопосадовці – прем'єр Матеуш Моравецький і заступник президента Єврокомісії Франк Тіммерманс.
Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький сказав: "Нам потрібно говорити про ці події, пам'ятати втрати, яких ми зазнали, мусимо вимагати правди й компенсації за них".
"Бути відкритими до всього, що відрізняється від звичного для нас, поважати інших та йти на діалог. Це ті способи, якими ми, європейці, можемо вшанувати пам'ять полеглих за нашу свободу", – підкреслив Франс Тіммерманс, заступник президента Єврокомісії.
Меморіальні заходи продовжують у столиці – на площі Юзефа Пілсудського. Сюди прибувають іноземні гості – глави держав, урядів та члени делегацій сорока країн. Шану полеглим у Другій світовій віддають канцлерка Німеччини Ангела Меркель та віцепрезидент США Майк Пенс. Він прилетів до Польщі замість Дональда Трампа. Свій візит той скасував через наближення на Америку урагану "Доріан".
Пенс на рочистостях сказав: "Америка й Польща і далі стоятимуть на сторожі безпеки разом з нашими союзниками. Ми будемо продовжувати закликати наших партнерів виконувати обіцянки, які ми дали одне одному. Американський і польський народи знають, що міцний Альянс вільних, суверенних та незалежних держав – найкращий захист нашої свободи сьогодні й назавжди".
Серед гостей і президент України Володимир Зеленський. Натомість чільника Росії Володимира Путіна на церемонію не запросили. Міжнародна спільнота вважає неприйнятною присутність на заходах президента країни-агресора, яка анексувала Крим і розпочала війну на Донбасі. Почесні гості розписуються у Книзі пам'яті, згадують загиблих хвилиною мовчання та у спомин про їхню жертву по черзі б'ють у дзвін із написом "Пам'ять і пересторога".
Закінчують меморіальні заходи військові. Під звуки барабанів і труб вони крокують площею, вшановуючи тих, хто не повернувся з полів кривавої війни.
Друга світова війна тривала до 2-го вересня 1945 року. Саме тоді був підписаний Акт капітуляції Японії. Участь у боях брали понад 60-т країн із різних континентів. Під час протистояння вперше в історії людства застосували атомну бомбу. Збройний конфлікт, за різними даними, забрав життя від 50-ти до 80-ти мільйонів людей. За даними Інституту національної пам'яті, Україна разом із цивільним і військовим населенням втратила до 14-ти мільйонів.
Христина Катарина, Мирослава Танська, "5 канал"
[b][/b]
Джерело: 5.ua
