Неділя, 18 листопада, Керченська протока поблизу окупованого Криму. З Одеси в Азовське море здійснюють плановий перехід два катери і один буксир військово-морських сил України. При наближенні до протоки, відкриваючи вогонь, їх атакують прикордонні катери ФСБ Росії. Атаку продовжують навіть у нейтральних водах. Протаранений буксир і катери захоплюють. Українських моряків беруть у полон. Шестеро з них поранено. Це перший випадок неприкритої агресії російських військових на п'ятому році неоголошеної війни.
Враховуючи ці події, необхідно згадати, як агресори, намагаючись звинуватити у всьому своїх жертв, починали війни у двадцятому столітті.
31 серпня 1939 року. Гляйвіц, Німеччина, кордон із Польщею. Надвечір у приміщення місцевої радіостанції забігають декілька чоловіків у військовій формі, польською мовою один із них вигукує: "руки вгору" і починається стрілянина. Військові зв'язують працівників радіостанції, самі ж, під свист куль, польською мовою виголошують в ефірі антинімецьку промову. Опісля на місці знаходять декілька трупів у формі війська польського. Напади нібито польських військових відбуваються на ще кілька німецьких об’єктів. Уже наступного дня Гітлер заявляє: Польща напала на Німеччину, Німеччина буде захищатися.
З виступу Адольфа Гітлера в Рейхстазі 1 вересня 1939 року:
"Я більше не бачу готовності з боку польського уряду вести з нами серйозні переговори… Цієї ночі відбувся 21 інцидент, минулої ночі 14, з яких три були дуже серйозними… Сьогодні вночі регулярні польські війська вперше обстріляли нашу територію. З 5:45 ми відповідали на їх вогонь"
Гітлерові, звісно, ніхто не повірив. За певний час стали відомі усі подробиці Гляйвіцького інциденту, відомого також як операція "Консерви". Напад на радіостанцію та інші німецькі об’єкти, вчиняли переодягнуті у польську форму есесівці. В’язні німецьких концтаборів, також вбрані у мундири війська польського, і силою зігнані на місце подій, тут же вбивалися і залишалися в якості доказу – їх і називали консервами.
23 серпня 1939 року. Москва, Кремль. Йосип Сталін радісно посміхається. Поруч – незворушний міністр закордонних справ Рейху Ріббентроп. Нарком закордонних справ СРСР Молотов саме ставить підпис під таємним протоколом про перерозподіл Східної Європи. Саме за цією угодою за тиждень Третій Рейх і СРСР розпочнуть Другу Світову війну в якості союзників.
1 вересня 1939 року – уже за кілька годин після Гляйвіцького інциденту Вермахт розпочав наступ на Польщу із Заходу. Попри завзятий опір Війська Польського уже за два тижні німецькі танки армії Гудеріана дійшли до Бреста. Місто було взяте, проте фортеця на околиці встояла. Протягом кількох наступних днів німецька армія здійснила дві масштабні атаки на форти, проте польські захисники, поміж яких були і українці, відбили напади. Зустрівши запеклий опір, німці припинили напад. Не хотіли зайвих втрат, адже за пактом Молотова-Рібентропа Брест відходив Радянському Союзу.
17 вересня у Москві польському послу вручили блюзнірську ноту, в якій повідомляли про вступ у Польщу Червоної армії.
З ноти польському послу в Москві Гжебовському:
"Віддана сама на себе і залишена без керівництва, Польща перетворилася у зручне поле для усяких випадковостей і несподіванок, які можуть створити загрозу для СРСР. Радянський уряд не може також байдуже ставитися до того, що єдинокровні українці та білоруси, які проживають на території Польщі, кинуті напризволяще, залишилися беззахисними"
22 вересня 1939 у Брест увійшли перші частини 29-ї танкової армії Червоної Армії. Наступного дня відбувся спільний парад переможців. О 16:00 на трибуну піднялися – від СРСР Семен Кривошеїн, від Третього Рейху Хайнц Гудеріан.
Того ж дня Червона Армія вирішила викурити з фортеці рештки польського гарнізону, проте невдало. Одна з радянських танкеток була підбита, інша сама скотилася у рів. Лише 26 вересня над Брестською фортецею замайорів червоний прапор. Ті з захисників фортеці, яким вдалося вислизнути, уже найближчим часом опинилися в лабетах НКВС і були розстріляні. Практично одразу почалися арешти нелояльних до нової влади та масові депортації.
Союзник СРСР Гітлер між тим прогнозовано почав війну на Заході. Данія і Норвегія були захоплені практично без бою. Британсько-французька коаліція зазнала нищівної поразки на Півночі Європи і змушена була рятуватися втечею.
Після цієї поразки французи втратили опірність. Частина нації погоджується на колаборацію з ворогом. Герой Першої Світової війни Філіп Петен вимагає миру з агресором будь-якою ціною. Цієї ціною стає припинення опору і згода на окупацію. Солдатів Вермахту у Парижі зустрічають з хлібом-сіллю.
Успішна війна на Заході стала можливою для Гітлера не в останню чергу завдяки активній співпраці зі східним союзником Сталіним.
Й. Сталін, газета "Правда", 29.12.39:
"Дружба народів Німеччини та Радянського Союзу, що була скріплена кров’ю, має всі підстави бути довгою і міцною"
Утім Сталін, очевидно, лукавив. Дружба з Рейхом була лише тактичним кроком східного диктатора. Він сподівався, що у війні Німеччини з Британією та Францією усі сторони будуть виснажені і Червона Армія в’їде у Європу практично без опору. Принаймні, плани наступу однозначно готувалися. До західного кордону СРСР стягувалася колосальна кількість техніки та живої сили. Червона армія за 2 роки збільшилася утричі. Крім того, солдатів та офіцерів посилену вчили основам англійського. Специфічним.
Для істориків давно не секрет, що Сталін у 1941 році планував напасти на Німеччину. Але цим плани радянського вождя не обмежувалися. Йшлося про тотальну війну – у тому числі з Британією, можливо, навіть, США.
Однак плани Джугашвілі підкоригував Гітлер, який випередив свого союзника і напав першим.
Джерело: 5.ua
