Передових технологій вони там не побачили. По суті, "Прорив" виявився черговою модернізацією танка Т-72.
Центр досліджень трофейного та перспективного озброєння та військової техніки Генерального штабу ЗСУ провели брифінг, присвячений конструкції найновішого російського танку Т-90М "Прорыв". Втім, це не зовсім нова модель, а, швидше, модернізація Т-72. Назву Т-90 він отримав виключно з політичних мотивів, адже під час розробки мав назву Т-72БУ (або "об’єкт 188").
Кілька таких машин вже було захоплено Збройними Силами України в якості трофеїв, остаточно втрачено близько 15 одиниць Т-90М. Це стало причиною зменшення їх використання окупантами для уникнення репутаційних втрат.
Загалом було випущено близько сотні Т-90М "Прорыв", а за останній час зі стін заводу вийшло лише з 10 танків цієї моделі.
Один з головних конструктивних недоліків Т-90М – велика маса, що викликано спробою наростити захист від сучасних боєприпасів. Натомість компенсувати ріст ваги збільшенням потужності двигуна не змогли.
На Т-90М встановлений двигун В-92С2Ф з потужністю у 1130 к.с., який базується ще на двигуні В-2, що встановлювався на радянському Т-34. Послідовна модернізація цього агрегата проходить з 30-х років минулого століття. По суті, вона полягає у встановленні на кожній версії більш потужної турбіни. Однак в реальній експлуатації це не лише призводить до зменшення моторесурсу, але й постійних "турбоям" – коли пальне вже дійшло до двигуна, але не встигає згоріти та розкрутити турбіну.
Під час спеки температур двигун втрачає 30% своєї потужності, що прямо впливає на реальні ходові можливості машини.
Місце командира танка Т-90М
Українські фахівці встановили, що таке система управління вогнем "Калина", яка встановлюється у Т-90М. Попри те, що у РФ цю систему видають як власну розробку, її аналіз продемонстрував, що всі її критичні вузли містять західні мікросхеми та інші компоненти.
Основним прицілом Т-90М є досить сучасна система "Сосна-У", однак вона не встановлюється в інші модернізації радянських машин, такі як Т-72Б3 та Т-80БВМ, адже в ній багато західних підсанкційних елементів. Наразі вона була замінена на вдвічі слабший за можливостями 1ПН-96МТ-02. Тож можливість виробництва "Калини" умовного зразка до 2022 року вбачається надалі сумнівним.
Загалом з мікроелектронікою у військової промисловості РФ величезні проблеми, бо через відсутність доступу до мікросхем належного класу російська військова промисловість використовує компоненти цивільного призначення, які не забезпечують належний рівень стійкості від відмов.
Аналіз засобів зв'язку “Прориву” дав відповідь на питання, чому російські танкісти мають проблеми з комунікацією між машинами та підрозділами. Як виявилось, засоби зв'язку виконанні без дотримання вимог стійкості до вологи, через що контакти починають окислюватись, коротити та зрештою виходити з ладу. І тепер стало зрозуміло, чому навіть на "пропагандистських" відео російські танкісти для зв'язку вилазять з башти та використовують портативні радіостанції.
Але це далеко не єдина ситуація, коли танкісти на Т-90М мають вилазити з танка навіть у бойових умовах. Зокрема, конструктори Т-90М переробили автомат заряджання та боєукладку, щоб зменшити вірогідність детонації боєприпасів.
Хоча насправді жодних змін автомата заряджання виявлено не було, він саме такий, як на Т-72. Водночас частину боєприпасів дійсно перенесли у забаштову нішу, але організувати їх подачу у бойове відділення не змогли. Тому для того, щоб дістати 18 додаткових снарядів необхідно вилізти з машини та руками їх передати у бойове відділення.
Джерело: auto.24tv.ua
