Автозаправні станції усього світу у більшості своїй схожі одна на одну, як дві краплини бензину. Але були часи, коли архітекторів "пробивало" на оригінальність, народжувалися не банальні АЗС, а справжні шедеври. Деякі з них і досі працюють за призначенням, в тому числі і в Україні.
Будь-яка АЗС – в першу чергу об’єкт комерційної нерухомості, тому її архітектор обов’язково прагне створити щось раціональне, нехай і без ознак шедевральності. Проте, з певних причин проектантам АЗС іноді давали волю – і тоді виходила не заправка, а художній об’єкт. “Авто24” створив власну добірку екзотичних АЗС.
Сучасні заправки виділяються дизайном та підсвіткою
Київ, УРСР, “Укрнафтозбут”, (1977 р.)
У Києві було як мінімум дві таких АЗС, які вражали своїм виглядом і функціоналом цілий СРСР. Паливороздавальних колонок як таких не було, пістолети зі шлангами спускалися з двох “літаючих тарілок” за командою оператора, після того, як клієнт віддавав йому гроші або талони. Завданням водія було встати хоча б приблизно під потрібним шлангом, для чого на бетонному покритті була нанесена розмітка. Додаткова зручність у тому, що не мало значення, з якого боку в автомобіля розташована заправна горловина.
АЗС із шлангом, що спускається зверху, в СРСР називали “японськими”. Одна така у Києві зберіглася, але пальне тепер подається зі звичайних колонок
Ці заправки називали “японськими”, оскільки за такою схемою справді влаштовані багато тамтешніх АЗС. У країні чомусь вважалося, що ці футуристичні об’єкти були побудовані до Олімпійських Ігор 1980 року (Київ тоді був одним з олімпійських міст), хоча насправді вони працювали ще у 1977-му. “Японську” станцію на Харківському шосе, 68 знесли 2018-го (хоча в панорамі Google її ще можна побачити). Друга така АЗС на Броварському проспекті (поряд з метро Лівобережна) працює й досі.
Маркхем-Мур, Вест-Дрейтон, Англія (1961 р.)
На перетині трьох важливих автошляхів в одному з центральних графств Англії побудували автозаправну станцію. Це була доба футуризму й нових соціальних явищ, коли автомобіль став загальнодоступним і населення взялося мандрувати країною.
Екзотична АЗС у Великій Британії стояла покинутою протягом семи років, але держава не дозволила зруйнувати її. Тепер пам’ятку відновлено
Параболічний дах споруди був настільки складним, що в числі авторів будівлі зазвичай називають не лише проектанта-архітектора Хью Сегара Скорера, а й інженера конструктора Хайнал-Коньї, який забезпечив технічну реалізацію ідеї. Заправкою об’єкт був до 1989-го, коли незвичну будівлю перекваліфікували на ресторанчик Little Chef. У 2012 році заклад закрився, але на той рік об’єкт вже був під охороною держави як пам’ятка культури. До 2019 року приміщення “відпочивало”, а вже більше року у ньому працює заклад харчування мережі Starbucks.
Бохум, ФРН, Aral, 1958 р.
Відносно велике місто на заході Німеччини відоме тим, що в ньому розташована штаб-квартира нафтохімічної компанії Aral. Бренд був відомий здебільшого у самій Німеччині, але коли компанія почала набирати обертів, знадобилися певні піар-заходи.
Революційне для 1950-х років рішення – вплив на архітектурну привабливість за допомогою електричного світла
Тому навпроти свого офісу Aral відкрив неймовірну як на 1958 рік автозаправну станцію – із нестандартною футуристичною архітектурою, частиною якої було її електричне освітлення. До речі, першу у Німеччині бензоколонку з електричним приводом насосу розробила і запустила саме ця марка.
Сочі, РРФСР (1975 р.)
Дві подібних заправки спорудили в курортному регіоні навколо Сочі. Одна була розташована на Сухумському шосе, друга – на приморській автотрасі поблизу селища Нижня Хобза і Вардане.
Тема літаючих тарілок була популярною серед дизайнерів усього світу протягом 1960-1970-х років. Одна з них зберіглася в Сочі дотепер
Автор проекту – місцевий архітектор Г. Д. Ламанов. Наголошувалося, що при побудові враховано характер місцевості та використані виключно вітчизняне обладнання. Одну “літаючу тарілку” вже знесли (хоча АЗС на її місці залишилася), а та, що на Сухумському шосе між Хостою і Кудепстою, зберіглася і сьогодні працює за призначенням.
Skovshoved, Копенгаген, Данія Texaco (1936 р.)
Простенько та зі смаком – так можна охарактеризувати витвір данського дизайнера Арне Якобсена. Споруда була побудована із залізобетону ще до Другої світової на замовлення шанованого нафтотрейдера, а 2002 року пережила глобальну реставрацію.
Погодьтеся, це вірна ознака справжнього витвору мистецтва: АЗС Skovshoved у Копенгагені вважалася дивом вже 85 років тому
Мистецтвознавці кажуть, що створивши цю заправку у стилі функціоналізму, дизайнер отримав порцію натхнення для своїх подальших меблевих проектів. Неначе стільці Якобсена теж стали шедеврами функціоналізму саме завдяки цій білій АЗС. Сьогодні 85-річна заправка залишається заправкою, але крім водіїв її охоче відвідують туристи, які у розпіареному на весь світ приміщенні ласують фірмовим морозивом.
Джерело: auto.24tv.ua
