У 1938 році вздовж галицьких доріг з'явилося щось дивне та нове. На двох підпорах стояв щит із рекламою певних товарів. Прадіда сучасних білбордів винайшов Роман Шухевич та його рекламна агенція "Фама".
За освітою Роман Шухевич інженер-будівельник, проєктувальник мостів. Але після ув'язнення знайти роботу за фахом не вдається. А жити з чогось потрібно – в нього родина: дружина Наталка та 5-річний син Юрій.
"Опинившись на свободі, він не міг знайти роботу за фахом, тому що вважався політично неблагонадійним, оскільки був засуджений. І тому в нього з товаришем Богданом Кравцевим виникла ідея заснувати рекламну агенцію", – розповів історик Ігор Бігун.
"Він був ще цікавим підприємцем чи менеджером. Коли вони заснували цю фірму, яка займалася рекламою, одна з перших, можливо, українських агенцій. І вони придумали те, чого раніше не було: на початку сеансу показувати рекламу. І вони мали такий успіх", – зазначив історик Олександр Кучерук.
"Рекламну агенцію вони назвали "Фама". Слово "фама" з латинської означає слава, відомість і, мабуть, це слово дуже пасувало до рекламної агенції", – пояснив Бігун.
"Ця рекламна агенція за доволі короткий проміжок часу стає успішною. Їхня рекламна продукція друкувалася не тільки в газеті "Діло", як тоді було прийнято, а вони починають робити у Львові те, що сьогодні називають сучасний сіті-лайт. Вони малювали великі афіші, розміщували їх у вітринах магазинів. І це була якась така новинка для сучасного Львова. Їхню рекламу почали показувати в кінотеатрах перед показом. І з часом "Фама" виходить на ринок цілої Речі Посполитої", – зазначив історик Володимир Бірчак.
"На той час уявлення про межі пристойності були значно суворішими, ніж зараз. І оголене жіноче коліно вважалось еротикою. Роман Шухевич і Богдан Кравців в одному з оголошень використали зображення дівчини, у якої виглядало коліно. Це викликало певні нарікання з боку консервативно налаштованих кіл громадськості. Шухевич пустив серед журналістів чутку, що в певній годині такого дня з даху Львівського готелю "Жорж" зістрибне жінка, яка вирішила накласти на себе руки. У ту саму годину представники масмедіа зібралися й побачили, як щось з даху впало. А виявилось, це була лялька, манекен, яка була обклеєна рекламними оголошеннями", – розповів Бігун.
Але успішний бізнес – не єдине завдання рекламної агенції "Фама". За легальною ширмою починається відновлення діяльності Організації українських націоналістів.
"Він брав на роботу ОУНівців, які виходили з тюрем, тому що тюремщика ніхто особливо не хоче брати на роботу. А ці люди-оунівці, по-перше, мали якийсь заробіток, по-друге, відчували, що організація про них дбає", – зазначив Кучерук.
"На той час в ОУН, як і в інших підпільних організаціях, було поширено створювати власні підприємства, де би була так звана "чорна" бухгалтерія, де частину доходів можна було б спрямовувати на підпільну діяльність, а також працевлаштовувати інших членів організації. Вони співпрацювали з різноманітними, переважно українськими, установами для того, щоб розміщувати їхню рекламу в часописах українських, вітринах, стендах. І вони діяли за принципом "свій до свого по своє", – наголосив Бігун.
У 1938 році ОУН поволі виходить із кризи, викликаної масовими арештами 1934-го. Однак керівництво організації перебуває поза межами України. Зокрема, лідер ОУН Євген Коновалець мешкає в Європі – він живе то в Чехословаччині, то в Австрії, то в Нідерландах.
У нідерландському Роттердамі похований Євген Коновалець, українець, громадянин Литви. Литва в міжвоєнний період не підтримує з Річчю Посполитою дипломатичних відносин через окупацію частини своєї території включно з головним містом – тоді Вільно. ОУН – на боці Литви.
"Такий приклад: Литва купує в Німеччини підводний човен і має проплисти вздовж польських берегів. Литовці бояться і мають підстави, що поляки їх потоплять. УВО взяло на себе зобов'язання провести цей підводний човен. І вони провели. Оця співпраця привела до того, що багато українських націоналістів, зокрема той же Євген Коновалець жили за кордоном з литовськими паспортами", – розповів Кучерук.
Виявилося, що крім Речі Посполитої, на лідера ОУН полює ще одна країна – Радянський Союз. І це полювання було успішним.
23 травня 1938 року, Нідерланди. Роттердам. Ресторан готелю "Атланта". Зараз тут китайський ресторан, але 82 роки тому було звичайне кафе. І саме тут вирішили зустрітися двоє чоловіків. Один – старший, другий – молодший. Їхня зустріч була короткою. Чоловіки швидко попрощались і поодинці залишили приміщення. Незабаром випадкові перехожі побачили великий клуб диму, який стрімко піднявся на висоту кількох метрів над тротуаром, і понівечене тіло.
Вулиця Кол Сінгл у Роттердамі. Як свідчить фото, вибуховий пристрій спрацював саме на цьому місці. У загиблого знайшли документи на прізвище Новак, однак слідство швидко з'ясувало, що йдеться про лідера українських націоналістів Євгена Коновальця.
Сьогодні справа вбивства лідера українських націоналістів Євгена Коновальця відома до найменших подробиць. Виконавець терористичного акту – агент НКВС Павло Судоплатов – залишив після себе мемуари. В яких детально розповів про те, як йому вдалося зануритись у середовище ОУН на еміграції.
Судоплатов із гордістю розповідає, як він крок за кроком втирався в довіру до Євгена Коновальця. Зокрема, такий випадок: агент НКВС у супроводі лідера ОУН прийшов у Парижі на могилу Симона Петлюри і взяв звідти грудочку землі, щоб, як він полум'яно заявив, повезти на батьківщину й посадити в цій землі дерево. Театральний жест викликав у Коновальця сентименти.
Занурення Судоплатова в середовище організації українських націоналістів на еміграції тривало кілька років. Врешті, Коновалець став вірити йому беззастережно. Завдяки таким стосункам Судоплатов майстерно провокував конфлікти в українському середовищі. Організація почала ділитися на фракції. У 1937-му Судоплатова викликали в Москву. Після короткого інструктажу він у супроводі головного чекіста Єжова в автомобілі прямував у Кремль на зустріч зі Сталіним.
Дізнавшись від Судоплатова, що Коновалець любить шоколадні цукерки, він порадив агенту подумати над цим. Отримавши добро вождя на вбивство, делегація залишила Кремль. У спеціальній лабораторії НКВС виготовили бомбу, замасковану під коробку цукерок. Під час короткої зустрічі в Роттердамі Судоплатов невимушено вручив Коновальцю смертельні солодощі і швидко пішов. За лічені хвилини пролунав вибух. Якимось чудом загинув лише Коновалець. Терористичний акт супроти лідера ОУН був лише одним із багатьох вбивств, замовлених верхівкою СССР.
На чолі ОУН Євгена Коновальця замінив його давній товариш Андрій Мельник. Між тим світ дедалі швидше скочується у прірву Другої світової війни. У березні 1938 року відбувається Аншлюс – приєднання Австрії, у жовтні – анексія чехословацьких Судетів, а в березні 1939-го – цілковита окупація Чехії та припинення існування Чехословаччини.
І в один момент Роман Шухевич ставить перед собою таке світоглядне питання. Він має все: має бізнес, має освіту, має здобутки. І тут, як описували сучасники, на Срібній землі починає проблискувати українська незалежність. Що мали на увазі сучасники, це сучасну Україну на території сучасного Закарпаття, – Бірчак.
Восени 1938-го чехословацький парламент надав українцям Закарпаття автономію. Одразу був створений уряд Карпатської України на чолі зі священником Августином Волошиним. Проте уже за кілька днів значну частину Закарпаття анексувала Угорщина – включно з Ужгородом, Береговим та Мукачевом. Уряд Карпатської України перебирається до Хуста. Туди ж стягуються десятки ОУНівців із Галичини допомогти маленькому клаптику України боронити незалежність.
"Узимку 1938 року Шухевич переходить кордон і опиняється в Карпатській Україні. Вона була тоді складовою Чехословаччини. Мала автономний статус, і ОУНівці бачили його як мету побудувати там державність", – розповів Бігун.
Карпатська Україна створює прообраз українською армії – Карпатську Січ. Проте представники чеської влади до останнього не видають їм зброю. Лише коли в березні 1939-го угорські війська вдираються на територію Карпатської України, січовики силою здобувають гвинтівки. Починається нерівна битва.
У березні 1939-го під час агресії Угорщини проти Карпатської України, яка оголосила незалежність, Роман Шухевич брав участь у боях. Він був членом штабу у званні поручника під псевдонімом Борис Щука. 15 березня Сойм Карпатської України проголошує її незалежність. Але вже того ж дня на рівнині Красне поле угорські війська розбивають січовиків і за день опиняються в Хусті.
"Британський журналіст Майкл Вінч назвав ці події, він написав книжку про ці події, в основу якої увійшла серія репортажів, як "одноденна держава". Цю одноденну державу, яку було створено 15 березня 39-го року, окуповують за півтора дня угорські війська" – уточнив Бірчак.
"Невдовзі Угорщина окупувала все Закарпаття й Роману Шухевичу довелося пробиратися через Румунію, Югославію. Він опинився в Австрії, де прозвітував перед Проводом", – зазначив Бігун.
1 вересня 1939 року Німеччина спільно із СРСР напала на Польщу. Почалася Друга світова війна. Шухевич осів в окупованому нацистами Кракові.
"Там він зустрівся зі Степаном Бандерою, який після розвалу Польщі опинився на волі. У 1940-му утворюється ОУН-бандерівська, ОУН-революційна", – наголосив Бігун.
Разом із Романом у Краків від Радянської влади тікає й дружина Наталя. У 1940-му в подружжя народжується друга дитина – донька Марія.
"Далі будуть лише роки підпілля й лише невеличкі проблиски такого спокійного сімейного життя", – додав Бірчак.
Джерело: 5.ua
