Весь світ чекає на вакцину від коронавірусу. Нині в розробці 70 препаратів. Чотири з них уже проходять клінічні випробування.
Це непростий процес, тому вакцина від COVID-19 може зявитися не раніше, ніж через рік. Або й довше. Але як з’ясували наші журналісти – вона могла з'явитися ще… 4 роки тому. Саме тоді, коли про китайську інфекцію ми з вами й не чули. Що ж завадило – Христина Катарина розкаже.
Черги на подвір'ї та заповнені коридори. Кількасот добровольців прийшли до лікарні Уханя, щоби на собі випробувати ймовірну вакцину від COVID-19. Місто, з якого й поширилася недуга, тепер має шанси врятувати людство від неї. Тутешні науковці з військового інституту розробили перший в Китаї прототип вакцини від нового штаму коронавірусу. Препарат отримали за допомогою генної інженерії. Нині він проходить другий етап тестування. Загалом потрібно три. На кожному етапі кількість піддослідних збільшують. Цього разу їх півтисячі. Найстаршому добровольцю – 84 роки.
Чен Вей, досілдниця Інституту військової медицини, розповідає: "Ця рекомбінантна аденовірусна векторна вакцина містить S-подібний ген нового коронавірусу. Завдяки цьому препарат допомагає виробити імунологічну пам'ять. Тож коли вірус потрапить в організм, тіло його відразу розпізнає і нейтралізує".
Вакцина з Уханя – одна з чотирьох у світі, яку дозволили тестувати на людях. Ще одна – теж китайська. Розробили її у Пекіні. Інші дві – у Сполучених Штатах. Перші результати там очікують влітку. Якщо випробування будуть успішними, до кінця року буде один мільйон доз препарату.
Старша віцепрезидентка Inovio Pharmaceuticals Кейт Бродерік розповіла: "Зазвичай вакцини вводять у м’язи, але ми вирішили спробувати дещо інакший підхід, тому колемо препарат безпосередньо під шкіру.
Загалом нині в розробці 70 прототипів вакцин від COVID-19. Наукові інститути й біофармацевтичні компанії наввипередки намагаються створити лікувальний препарат. Зазвичай від винаходу вакцини і до її появи на ринку минає 10-15 років. Утім зараз фахівці досягають успіхів значно швидше. Все тому, що на початку січня китайські вчені розшифрували геном вірусу – Sars-CoV-2. Саме він і викликає хворобу. Вірус має спеціальний білок на поверхні у вигляді шипів. Тому й нагадує корону. Шипи маскуються під молекули людського білка, клітини вважають вірус своїм і пропускають його усередину. Так відбувається зараження.
Ґреґорі Ґлен, голова дослідницької програми NOVAVAX, розповів: "Цими шипами вірус дуже міцно прикріплюється до людської клітини. Це щось на зразок суперклею. Ми ж намагаємося зруйнувати цей процес за допомогою антитіл, які чіпляються за молекули білка, тобто за ці шипи".
Німецькі вчені розробили речовину, яка запобігає розмноженню вірусу. А польські – хімічну сполуку, яка зв’язується із шипами і блокує їхню взаємодію з клітиною. Обидва препарати успішно пройшли випробування на тваринах і злаках. Та попри такі успіхи науковців, дієва вакцина з’явиться щонайменше через рік. До того часу спалахи коронавірусу триватимуть.
Експерт із респіраторних захворювань Жонг Неншан розповів: "Правду кажучи, думка, що природний імунітет нас врятує, дуже й дуже застаріла. У наш час маємо високу можливість запобігання епідемії, належні знання й розвинуті технології, а також гарний рівень тестування. Але чи можемо ми дозволити всім людям заразитися, щоби сформувати імунітет на 60-70%? Ні, ми повинні покладатися лише на вакцини".
А якщо раптом їх створити не вдасться? Адже історії відомі такі випадки. Досі немає вакцини від ВІЛ чи іспанського грипу, який за два роки забрав більше життів, аніж Перша світова війна. Допоки препарати у розробці, пацієнтам потрібне симптоматичне лікування. Тому науковці ламають голову: які вже відомі медикаменти здатні протидіяти пневмонії, викликаній COVID-19? Вивчають дію ліків проти ревматоїдного артриту, виразкового коліту, Еболи та малярії. Речовини проти останніх двох виявилися досить ефективними, втім можуть спричинити проблеми із серцем або втрату зору.
Майкл Раян, виконавчий директор програми ВООЗ із надзвичайних ситуацій, говорить: "Допоки жодна компанія не отримала ліцензії на випуск вакцини, деякі країни можуть використовувати гідроксихлорохін або хлорохін не за призначенням і лікувати ним пацієнтів із COVID-19. У нас немає жодного експериментального підтвердження, що це спрацює, тож лікарі повинні ретельно стежити за можливими побічними ефектами препарату".
Низка країн, серед яких і Франція, тестують можливості плазми крові для лікування COVID-19. У людей, які вже перехворіли, у плазмі містяться антитіла до вірусу, які його вбивають. Тому плазму можна перелити хворому пацієнту, щоб вилікувати його, або здоровій людині – щоб запобігти інфікуванню. Саме цей метод використовували під час пандемії "іспанки" на початку минулого століття.
"Випробування повинні виявити, чи можуть пацієнти заразитися повторно, як довго у них зберігатиметься імунітет та скільки часу захисний поріг буде високим. Всі ці речі матимуть великий вплив на дослідження. Тому, гадаю, зарано говорити, що якщо у вас є імунітет, то це назавжди й не варто переживати", – говорить Аня Вайнберг, асоційована професорка медицини Медичного Центру Гори Синай.
А от у Нідерландах експериментують із вакциною від туберкульозу – всім відомою БЦЖ. Американські науковці простежили зв’язок між кількістю щеплених від сухот і кількістю заражених коронавірусом. У країнах, де вакцинація БЦЖ обов’язкова, хворих та померлих від COVID-19 менше. Але й такий захист лише тимчасовий, кажуть фахівці.
Міхай Нетеа, фахівець з інфекційних хвороб Медичного центру університету Радбуда, каже: "Навіть якщо БЦЖ чудово спрацює, такий захист триватиме два чи три роки. Тобто це лише на трохи відтягне час, доки не винайдуть спеціальну вакцину саме від цього коронавірусу. Аналогічний ефект продемонстрував і препарат від поліомієліту".
Вакцина від нового штаму коронавірусу, насправді, могла з'явитися ще 4 роки тому. Необхідний препарат у 2016-му розробили американські науковці під керівництвом педіатра Пітера Готеза. Фахівці були за крок до клінічних випробувань на людях. Але... забракло грошей. Ціна життя становила 3 мільйони доларів. Утім ані США, aні інші країни розробка тоді не зацікавила. За іронією долі, нині через економічну кризу, спричинену пандемією, Сполучені Штати втратили в тисячі разів більше.
Але навіть це не стало уроком. Дональд Трамп звинуватив Всесвітню організацію охорони здоров’я у бездіяльності і припинив її фінансування. Тимчасово.
"Від часу заснування Вcесвітньої організації охорони здоров’я у 1948 році американці щедро її підтримували. Спалах пандемії COVID-19 змусив нас засумніватися, чи була щедрість американців використана найкращим чином. ВООЗ не змогла адекватно отримати, оцінити і поширити інформацію вчасно і прозоро. Вона провалила своє основне завдання. І мусить понести відповідальність", – сказав Трамп.
У 2019 США поповнили казну організації на 400 мільйонів доларів – майже 15% усього бюджету. Тобто весь кошторис становив понад 2,5 мільярди доларів. Нині ж для подолання пандемії ВООЗ потребує щонайменше 1 мільярд. Це у 700 разів менше, аніж сума, яку провідні держави вклали у виробництво ядерної зброї протягом 2017-2019 років!!! $748 млрд. Найщедрішим донором тут також стали Сполучені Штати.
Кулі чи вакцини? Ядерні боєголовки чи ліки? Пандемія коронавірусу повинна зрештою навчити сильних світу цього правильно розставляти пріоритети. Інакше за помилку доведеться розплачуватися тисячами людських життів.
Христина Катарина, "Час.Підсумки тижня"
Джерело: 5.ua
