Крім політичної складової в запрошенні Україною флоту НАТО до Чорного моря через російську агресію на Азові існує ще низка технічних, військово-політичних і юридичних перешкод для швидкого реагування Альянсу та прямування до чорноморських акваторій його військових кораблів.
Про це в коментарі сайту "Сегодня" розповів заступник директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Михайло Самусь.
"Насамперед, щоб говорити про посилення присутності кораблів НАТО, звичайно, треба розуміти стратегічний підхід Альянсу до цього питання. Тобто, як саме НАТО збирається реагувати в стратегічному плані на агресію Росії проти кораблів ВМС України. Від цього залежатиме технічна або тактична реалізація участі організації в протидії російській агресії. Чи робитиме це Альянс і чи реагуватиме силовим методом – це питання, і відповідь на нього залежатиме від того, яку позицію займе цей військово-політичний блок з точки зору консенсусного рішення всіх країн-членів Альянсу. Якщо припустити, що НАТО збирається протидіяти РФ, то суть цих дій буде зводитися до того, щоб зупинити спроби Росії щодо встановлення тотального контролю над Азовським і Чорним морями з перетворенням їх на так зване "російське море" і прагнення Росії змінити баланс сил у цьому регіоні", – зазначив він.
Як пояснив експерт, зараз РФ намагається фактично повністю контролювати Чорне море, прагне встановити повний контроль і свій порядок, за якого сама Росія хоче вирішувати, кому можна там прямувати з чорноморських акваторій в Азовське море через Керченську протоку, а кому не можна.
"Це відбувається тому, що росіяни дійсно мають стратегічну (або кінцеву) мету визнання анексії Криму, визнання того, що АРК є російською територією. Оскільки якщо країни НАТО та інші держави погодяться з тим, що Росія керує в Чорному і Азовському морях, це автоматично буде означати, що вони визнають (може без формального визнання) де-факто, що РФ контролює води навколо Криму, і відповідно користується своїми перевагами країни, до складу якої входить Кримський півострів. Сама реакція НАТО може бути різною. Все залежить від того, чи намагатиметься Альянс просто змінити баланс сил. Наприклад, якщо Альянс на ротаційній основі посилатиме до Чорного моря кораблі, які будуть його патрулювати. Це – один аспект. Інший напрямок може бути пов'язаний із питанням створення постійного штабу НАТО в Констанці (місто і головний порт Румунії, – Авт.). Але розмови про це ведуться вже не один рік", – підкреслив Самусь.
Однак, як нагадав він, до цього часу Болгарія блокувала ініціативу з формування штабу угруповання військово-морської ескадри в Чорному морі, який би планував використання ВМС НАТО (або країн Альянсу) і морські операції цієї групи. Таким чином, створення такого штабу було б істотним посиленням НАТО в регіоні.
"Але на сьогодні постійної присутності Альянсу в Чорному морі немає. Є тільки присутність на ротаційній основі, оскільки діє Конвенція Монтре, яка обмежує терміном до 21 дня перебування військових кораблів нечорноморських держав в акваторіях Чорного моря. А чорноморські країни НАТО у військово-морському відношенні дуже слабкі. Насамперед мається на увазі Румунія. Болгарія займає нейтрально-негативну позицію з цього питання, тому що не хоче дратувати Росію. у Туреччині в свою чергу особлива позиція, оскільки в неї є свої глобальні регіональні інтереси. Тому вона не буде брати активну участь в російсько-українському конфлікті", – аргументував експерт.
Самусь при цьому підтвердив, що формально в той же час Україна може запросити до своїх портів кого завгодно, тому що це українська територія і її морська інфраструктура, але в цьому плані єдина проблема пов'язана з нормами Конвенції Монтре, яка крім терміну перебування військових судів нечорноморських країн містить обмеження тоннажу військових судів.
"Але неважливо, хто запрошує – Росія, Туреччина чи Румунія. Військові кораблі нечорноморських країн не можуть там перебувати більше 21 дня. Наприклад, щоб обійти це обмеження, вони повинні вийти з Чорного моря, а потім знову зайти. Це обмежує можливості в діяльності і перебуванні в Чорному морі країн НАТО на постійній основі", – пояснив він.
Що стосується ситуації з Азовським морем, експерт нагадав, що там досі формально діє угода між Україною і РФ про спільне використання Азова. Відповідно до цього договору, коли українська сторона або російська запрошують військові кораблі третіх країн, вони повинні погоджувати це між собою.
"Очевидно, що Росія не дасть своєї згоди на заходження до Азовського моря на запрошення України будь-яких військових кораблів третіх країн. Це очевидно, оскільки такий крок не відповідає інтересам РФ. Але поки діє цей договір, ми повинні йому підкорятися і виконувати його норми. Або ж денонсувати. Але якщо Україна теоретично розірве договір і запросить флот НАТО до Азовського моря, це буде не моментальний процес, оскільки в будь-якому випадку потрібно буде дотримуватися процесуальних кроків і фізичного перекидання судів, на що буде потрібний час. Є ідея не денонсувала угоду, а дочекатися моменту непролонгації цього договору. Однак є багато юридичних нюансів, які при цьому необхідно враховувати. Але, наскільки я розумію, поки питання денонсації не стоїть на порядку денному. У всякому разі не чув від нашого МЗС ніяких заяв з цього приводу", – резюмував заступник директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння.
Як повідомлялося раніше, генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг заявляв, що цього року Північноатлантичний альянс наростив свою присутність в акваторії Чорного моря. У 2018 році кораблі НАТО перебували там 120 днів. Крім того, за його словами, авіація Альянсу також проводить більше повітряного патрулювання і підвищила свою присутність в Чорноморському регіоні.
Джерело: segodnya.ua
