Але чи не зарано радіє світ вакцині. Бо коронавірус швидко мутує і поширюється серед тварин. Зокрема серед норок. А мутованому вірусу вакцина може бути не страшна.
І цього тижня, приміром, Данія вже заявила, що знищила всіх норок із коронавірусом. У Польщі, яка є великим виробником норкового хутра, поки що тварин не вбивають. Лише почали перевірку ферми, бо там похворіли працівники. Крім цих країн, про зараження норок заявили ще Іспанія, Італія, Нідерланди, США.
"Підсумки тижня" зацікавило: а що робить Україна, яка має 8 норкових ферм, на яких розводять мільйон тварин.
МОЗ нині запевняє, що тримає ситуацію на контролі. Офіційно про спалахи зараження не повідомляють. Але ми маємо геть іншу інформацію. Вітчизняні норки теж хворіють. Сергій Барбу розбирався.
Повернутися до звичного життя. Без масок, карантинів і щоденних зведень про кількість нових хворих. Особливо цього хочеться, бо вже зовсім близько Різдво і Новий рік. І до здійснення цієї мрії світ став ближчим. Розробники вакцини проти коронавірусу почали звітувати про її ефективність. А країни взялися планувати, коли закуповуватимуть препарат. Проте несподівано з'явилося одне "але".
Коронавірус мутував. Новий штам COVID-19 розлітається країнами. Спалахи захворювання... на норкових фермах.
Мутований коронавірус вже зафіксували щонайменше у вісьмох країнах з двох континентів. Йдеться про Данію, Нідерланди, Грецію, Іспанію, Швецію, Італію, Ізраїль та Сполучені штати Америки.
Норки не винні, повідомили науковці. Тварини заразилися від працівників шкуродерень.
У ВООЗ повідомили: "Норки були інфіковані в результаті контакту з інфікованими людьми. Норки можуть діяти як резервуар SARS-CoV-2 (ковіду – ред.), передаючи вірус між собою, і становлять ризик передачі вірусу від норки до людини".
Ґрем Джон Белшем, ветеринарний мікробіолог Університету Копенгагена, каже: "Люди, які працюють з норками, можуть заразитися від цих тварин. А потім ці ж працівники шкуродерень можуть розповсюдити вірус поміж людей поза фермами.
Однак найбільше науковців насторожує не це. Мутований коронавірус може бути стійким до вакцини. Таким чином усі розробки світових медичних лабораторій зводяться нанівець.
Данський науковець Андерс Фомсгаард каже: "Ми перевірили, чи стійкий мутований вірус до антитіл людей, які перемогли інфекцію. І порівняно з вірусом, який не мутував, новий штам має стійкість до антитіл".
Завідувачка відділу вірусних інфекцій Інституту епідеміології Алла Мироненко пояснює: "Всі віруси мутують. Віруси утворюють мільйонами мільйонів у кількості. От завжди при повторах можуть бути випадкові помилки. Це те, що називається мутація. Більшість із тих мутованих вірусів є нежиттєздатними. Але якісь можуть бути життєздатними і передаватися від людини до людини.
Поки науковці відстежують мутацію вірусу, тобто розуміють, як він змінюється, панікувати не варто, переконують українські вірусологи. А от країни Євросоюзу новий штам COVID-19 неабияк зворохобив. Особливо Данію. Тамтешній уряд розпорядився вбити близько 17-ти мільйонів норок. Пізніше данський уряд визнав: розпорядження про вбивство тварин порушує закон. Проте небезпека від нового штаму коронавірусу серйозна.
Високі паркани і охорона. Це норкова ферма на Дніпропетровщині.
На шкуродерні запевнюють, жорсткі карантинні правила у них діяли ще до пандемії коронавірусу. Колеса автівок, які заїжджають на територію, обробляють. А працівникам вимірюють температуру.
Директор норкової ферми Євген Сідаш говорить: "Те, що сталося у Данії, – це бездумне рішення. Ми дивимося на те, що відбувається у Європі. Поки що жорстких рішень немає. На підприємстві карантин, всі ходять у масках".
Натомість громадський активіст Віктор Зезюлін говорить: "На звірофермі були заражені коронавірусом і самі працівники, і звірі. Але все, як завжди, у нашій країні спустилося на гальма, щоб не було великого розголосу. А довіряти керівництву звіроферми у мене немає ніяких підстав".
8 норкових ферм працює в Україні. Це понад мільйон звірів. На шкуродернях за офіційними даними працює близько півтори тисячі людей.
Офіційне повідомлення про спалахи мутованого коронавірусу на шкуродернях у ЄС вже отримали, повідомили у міністерстві охорони здоров'я. Додали: українські норкові ферми перевірять.
Головний санітарний лікар України Віктор Ляшко говорить: "МОЗ звернулося в Державну службу з питань безпеки харчових продуктів, щоб вони провели оцінку ризику поширення на території України передачі коронавірусної інфекції від норок людині і від людини норкам".
Але коли і яким чином ці перевірки проводити - чиновники ні сном, ні духом. Тим паче осінь - це сезон забою норок.
Борис Коваль представник державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, каже: "Ми зробимо цей висновок, коли отримаємо дані від наших територіальних органів. По динаміці захворювання серед персоналу і по динаміці загибелі по норках".
Тестувати норок держава не буде. Грошей немає. І закон такі тести не передбачає. Тож як перевіряти ферми? - Держпродспоживслужба поки не каже.
"Як тільки будуть якісь матеріали. Тому що зайти на підприємство з цими питаннями не так вже й просто. Закон каже, що мають бути підстави", – говорить Борис Коваль.
І вони є, кажуть зоозахисники. Переконують, коронавірус таки дістався українських норкових ферм.
Павло Вишебаба, активіст ГО "Єдина планета", каже: "Нам повідомили щонайменше про два випадки захворювання на коронавірус серед працівників норкової ферми в Україні. Але я впевнений, що таких випадків більше".
Цю інформацію у Асоціації звірівників, до якої входять і норкові ферми, спростували. Додали, на шкуродернях готові вакцинувати тварин проти коронавірусу. Але вакцини ж немає.
Володимир Федина, президент Асоціації звірівників України, каже: "Збільшеного рівня смертності серед тварин не було. А ті, які входять до так званого "планового падежу", тобто там проводилися перевірки і тестування – вірусу не було виявлено".
Євросоюз діє. А Україна поки думає, що робити. Данія, яка першою зреагувала на поширення мутованого коронавірусу, закриває усі норкові ферми. Це мають зробити до кінця наступного року. Заборонити шкуродерні в Україні намагалися кілька разів. Востаннє – торік. Група депутатів хотіла зареєструвати у парламенті відповідний законопроєкт. Під куполом для обговорення з народними обранцями зібралися норкові бізнесмени і зоозахисники. На тому все й закінчилося. Документ про заборону шкуродерень на голосування у Верховній Раді так і не винесли.
Сергій Барбу, Наталія Світлова, Юрій Усік, "Підсумки тижня"
Джерело: 5.ua
