Вони теж хворіють. Діти. Діти теж можуть захворіти коронавірусом. Далі матеріал для батьків із чіткими інструкціями – як вберегти свою дитину і як треба діяти, коли у дитини з’явилися симптоми інфекції. Більшість дітей насправді легко виводять вірус зі свого організму. Тобто інфекційний перебіг у них набагато коротший, аніж у дорослих. Але увага! Навіть при захворюванні без симптомів дитина може заразити інших.
Звернімо увагу на симптоми, які мають насторожити батьків:
-
це висока температура,
загальна слабкість,
підвищена плаксивість,
різкий кашель,
втрата нюху,
біль у легенях,
блювота,
почервоніння очей,
сонливість.
Раніше говорили, що при коронавірусі не буває нежитю. Але тепер лікарі не виключають цей діагноз, навіть якщо є нежить. Звісно, за наявності цих симптомів слід негайно дзвонити сімейному лікарю. Але насправді дитина може і уникнути захворювання. І саме від пильності батьків це залежить насамперед. Тож беріть на озброєння поради нашої Ірини Саєвич. І будьте здорові.
Коли Україна була лише на порозі боротьби з коронавірусом, його перенесла нардепка Ганна Скороход. Разом із нею, ще наприкінці березня, занедужав і півторамісячний син.
Жінка розповідає: "У нього піднялася температура, сопливив, потім трохи кашляв і вередував, весь час плакав, весь час кричав, їсти не хотів. І дитина от весь час така стривожена".
Хлопчика госпіталізували. Та як лікувати, тоді до кінця не розуміли ні батьки, ні медики.
"Нас забирає швидка, дитина весь час кричить, а потім обмякає в мене на руках. Приїжджаємо і я на такій трохи паніці кажу: "Що робити, як лікувати будемо?". А мені лікар каже: "Ми з дорослими не знаємо що робити, чим лікувати, а тут маленька зовсім дитина".
Відтоді алгоритм дій медики вже не раз відпрацьовували на практиці. Хоч діти хворіють не так часто і не так тяжко, як дорослі. В Україні від загальної кількості хворих на коронавірус, вони становлять приблизно 2%. Втім трапляються складні і навіть летальні випадки.
Оксана Кошалко, лікарка-епідеміологиня Центру громадського здоров’я, говорить: "Станом на сьогодні у нас близько 25 тисяч підтверджених випадків серед дітей. Серед них госпіталізовано було близько 2, 5 тисяч діток. І, на жаль, у нас також є зареєстровані летальні випадки. Це є 8 діток віком до 17 років включно. І серед цих 8 летальних випадків шість з них мали супутні захворювання, які ускладнили перебіг".
Це діти з груп ризику, пояснює Сергій Крамарьов, завідувач кафедри дитячих інфекційних захворювань Національного медичного університету ім. Богомольця. Це діти з різними хронічними захворюваннями, з різними вадами розвитку.
У групі ризику також діти до одного року, каже професор. Їх госпіталізують незалежно від тяжкості протікання хвороби.
Сергій Крамарьов говорить: "Наймолодша дитина була три дні, як народилася. Була там 10 днів, була 21 день дитинка. Але взагалі вважається, що діти першого року життя – це є групою ризику".
Як і у дорослих, у дітей чітких ознак вірусу немає. Але якщо стан малечі не такий, як зазвичай, проконсультуйтеся з педіатром чи сімейним лікарем.
Катерина Булавіна, медична експертка Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, каже: "Небезпечні симптоми відповідно — висока температура, яка важко збивається, монотонний постійний крик, рвота, відмова від їжі, відмова від пиття, виражена віддишка, кашель, який не зупиняється. Якщо симптоми дуже небезпечні, наприклад, втрата свідомості, якась рвота, яка не припиняється, або раптово з'являється геморагічний висип, наприклад, у дуже маленьких дітей, тоді потрібно негайно викликати швидку і перераховувати всі ці симптоми".
А як діяти, якщо ви занедужали, а ваше немовля – ні? У ВООЗ радять і надалі годувати дитину грудьми, адже дослідження свідчать, що коронавірус не передається через молоко матері. В одному з ключових дослідів взяли участь 46 матусь, хворих на COVID-19.
Гійом Сімонян, керівник програм ВООЗ із питань надзвичайних ситуацій в галузі охорони здоров'я, розповідає: "З проаналізованих 46 зразків грудного молока, 43 не містили вірусу. Три з них мали трішки елементів ковіду, але жоден не мав живих часток вірусу. При цьому лише одна дитина захворіла, але немає доказів, що це сталося через молоко".
Однак якщо матуся хвора на ковід і годує дитину грудьми, вона має дотримуватися певних правил.
Гійом Сімонян пояснює: "Грудне вигодовування – дуже важливе для інтелектуального розвитку, зниження ризику ожиріння, захисту від багатьох неінфекційних хвороб у майбутньому. Тому дуже важливо, щоб мати годувала дитину грудьми навіть якщо вона хвора на коронавірус. Але вона повинна ретельно мити руки, носити маску під час годування і бути обережною".
Якщо ж у вас діти шкільного віку, як вберегти їх? Зіркою Валерія та Олександра називають свого собаку Арчі. Французький бульдог додав яскравих моментів сірим будням самоізоляції. Перехворіли у родині майже всі. Першим симптоми ковіду з'явилися у батька сімейства, через п'ять днів у мами. Хворіла, але без симптомів, старша дочка. А от молодша не заразилася взагалі.
Олена Меженкова розповідає: "Ми видали татові окремий рушник, видали татові окремий набір посуду, але все одно ми були в одному приміщенні, тобто досить тісний контакт".
Те, що не відправляли дітей до родичів, коли побачили у себе симптоми ковіду – правильно, кажуть фахівці.
Анна Горбань, заступниця медичного директора з педіатрії приватної клініки, розповідає: "Дитина вимагає самоізоляції так само на 14 днів. Це може відбуватися тільки тоді, коли наприклад дитина була у бабусі, чи в гостях, захворіли батьки і просто не забирають дитину від своїх найближчих знайомих, родичів.
Якщо в одній квартирі мешкають інфікований і здорові члени родини, то хворого потрібно ізолювати в окремій кімнаті. Якщо це дитина, яка не може доглядати за собою самостійно, то ізолюватися з нею має хтось із батьків.
Станіслава Гапонова, головна інфекціоністка приватної клініки, каже: "Можна вибрати, як то кажуть, того якого не жалко. Я жартую звісно, того хто менш хворий, немає хронічних захворювань і так далі. Має знаходитись в масці, мити ретельно руки, не торкатись обличчя, в дитини і в усіх дорослих мають бути окремі рушники, окремий посуд, столове приладдя".
Та маски потрібні не всім. Малечі до п'яти років у ВООЗ рекомендують не носити їх взагалі.
Представник ВООЗ Гійом Сімонян каже: "Це не сприяє психологічному розвитку і соціалізації дитини. Також не варто це робити з погляду фізіології дітей такого віку. З 6-ти до 12-ти років – це індивідуально. Дитину потрібно мотивувати носити маску, пояснювати що таке вірус, як він розповсюджується. Якщо дитина розуміє, що носіння маски робить її героєм, який так захищає інших від потенційної інфекції, тоді вона може носити маску. Але якщо дитина не хоче, не наполягайте".
Якщо звичайну маску дитина навідріз відмовляється носити, то привабити її можна незвичною.
Вони є на будь-який смак і гаманець. Найголовніше розмовляти з дітьми і мотивувати. Тоді навіть ізоляція дитини в окремій кімнаті може бути цікавою.
Катерина Булавіна, медична експертка Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, каже: "Якщо дитина з мамою, а захворів тато, то йому потрібно пояснити і придумати якусь гру, в яку вони будуть гратися на відстані".
А заступниця медичного директора з педіатрії приватної клініки Анна Горбань говорить: "Навіть знаходячись в окремих кімнатах, спілкувалися по скайпу, WhatsApp, по вайберу, тобто постійний контакт, але за рахунок соцмереж".
Головна ж порада медиків – не вірити міфам і не лікуватися самотужки.
Станіслава Гапонова, головна інфекціоністка приватної клініки, каже: "Всілякі провірусні, по 20 різних назв вітамінів комбінувати – це все теж не є вірно. В нас зараз дуже велика проблема з самолікуванням ковід. Коли люди самі собі призначають антибіотики і навіть гормони в таблетках, препарати, що розріджують кров у таблетках і мають дуже великі ускладнення".
Сергій Крамарьов зауважує: "Антибіотики на віруси не діють. Це не тільки не ефективно, а ще й шкідливо, бо як і інші лікарські засоби антибіотики мають цілий ряд побічних ефектів. І можна викликати захворювання, яке пов'язане з побічними ефектами антибіотиків, а не коронавірусу. Якщо говорити про антибіотики, то це має визначати лікар".
Інколи при коронавірусі потрібне єдине: уважно стежити за станом дитини.
Анна Горбань, заступниця медичного директора з педіатрії приватної клініки, каже: "Батьки іноді виходять від лікаря і кажуть: нам нічого не призначили, а ми хворі. Так це чудово. Це супер. Значить, не вимагає".
Та контролювати захворювання батьки мають постійно, перебуваючи в контакті з педіатром чи сімейним лікарем. Бо інколи паніка робить страшніші речі, ніж вірус.
Ірина Саєвич, Віктор Сніжко, Олександр Степанов, "Підсумки тижня"
Джерело: 5.ua
