УКР РУС
» » Коронавірус та економіка: чи чекають на українських заробітчан у Польщі
Всі новини

Коронавірус та економіка: чи чекають на українських заробітчан у Польщі

Агросезон на підході і в сусідній Польщі. І цікаво, чи розраховують поляки на робочу силу з України цього року. Бо українці забезпечували 7 відсотків ВВП країни. Тобто це країна, яка надто залежить від іноземних працівників. І сезонні роботи в Польщі складно починати без трудових мігрантів зі Східної Європи. Польські фермери побоюються, що врожай може залишитися незібраним. Тож зараз Польща, а там понад 11 тисяч хворих на коронавірус, поступово розморожує свою економіку. Поляки стоять перед викликом, з яким вони вже років 30 не стикалися. Це спад виробництва й економічного зростання. І попри те, що економіка сусідки набагато сильніша за економіки інших країни, вони вже не можуть простоювати і починають послаблювати карантин. Як саме – Маргарита Ситник, наша спеціальна кореспондентка у Варшаві, розповість.
У вікна цієї варшавської кав’ярні, що належить мережі подружжя українців Ярових, уже заглядають клієнти. Тут пахне першим звареним еспресо. Тільки-но уряд дозволить працювати кафе і ресторанам, Ярові почнуть розморожувати роботу, відкриють одразу три нових кав’ярні попри кризу.

Власниця мережі кав’ярень Інна Ярова каже: "Попит збільшиться, тому що люди зараз голодні на нормальну їжу, на спілкування, на нормальну каву, а конкурентів стане менше". На карантині більшість кав’ярень у Варшаві закрилися, не ризикнувши працювати навіть на виніс. Подружжя українців навпаки активізувалися ще більше – продають набори для приготування кави вдома, змінили меню, і часто самі розвозять напої та їжу навіть у найвіддаленіші райони Варшави.

Підприємиця розповідає: "Ми просіли в середньому десь на 35%, одна кав'ярня показала ріст на 35%. Зараз плюс-мінус так тримається".
Бізнес у Польщі5 канал Польські підприємці рахують перші збитки. За місяць пандемії економіка втратила приблизно 18 мільярдів євро. У Федерації польських підприємців порахували – це майже три відсотки ВВП. Щодня лічильник карантинного простою накручує 2 мільярди злотих втрат. Найбільше їх у польському експорті – автомобілебудуванні, виробництві електроніки та меблів. Сильно постраждала також торгівля та сфера послуг. Жодні грошові вливання в економіку не допоможуть, якщо не почати працювати – вирішують в уряді і оголошують контрнаступ на вірус. "Сьогодні нашою основною метою є рятувати робочі місця, фірми та економіку перед глибокою турбулентністю", – говорить прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький.
Перший із чотирьох етапів розморожування економіки і життя у новій реальності жодним чином не стосується роботи підприємств. Цього тижня лише відкрили парки і ліси для прогулянок – як тест на зростання захворюваності. Якщо заражених не ставатиме більше, відкриють готелі, музеї та бібліотеки. Далі – ресторани, торговельні центри і салони краси. В останню чергу – спортзали, театри і кіно. На великий споживчий бум підприємці, які вже другий місяць у заручниках пандемії, не розраховують. Кажуть: люди ще рік будуть обережними навіть після зняття обмежень.
Власник пансіонату у Гданську Марчін Гуза розовідає: "Очікуємо, що буде 60% падіння у нашій галузі. Напевно, частина поляків після домашньої ізоляції захочуть кудись поїхати, але навряд чи вибиратимуться до великих міст. А закордонні туристи, які часто відвідують Гданськ, не приїдуть через психологічний бар’єр. Найважливіше для нас зараз – прожити цей рік хоча б в нуль, щоб не довелося звільняти працівників". Польські економісти кажуть: ситуація не така катастрофічна, як у деяких постраждалих від пандемії країнах ЄС. І дають різні прогнози, як економіка може просісти.
Польського економічного дива чекати не варто. Повторити 2008 рік, коли криза зачепила всі європейські країни, а Польща демонструвала зростання, схоже, цього року не вдасться. Тоді країну врятував експорт та високий внутрішній попит. Нині ж експортні галузі постраждали першими і найбільше, а поляки на карантині стали споживати значно менше. Вперше за 30 років Польща переживатиме економічний спад.
За попередніми оцінками, економіка може просісти на 4,4%. І це відчують більшість поляків. Зростання цін, інфляція, можливе безробіття і зменшення зарплат. Роботу втратять – до 1,4 мільйона людей до кінця року. Саме до такої нової реальності змушені звикати у Польщі.
Бізнес у Польщі5 канал Адам Черняк, головний економіст Polityka Insight, говорить: "Ще є оптимісти, які вважають, що не буде рецесії, але більшість аналітиків очікують, що ВВП Польщі, як в усіх країнах ЄС, впаде навіть на 10%, якщо будемо тримати карантинні обмеження для сфери послуг і торгівлі до кінця другого кварталу. Вже зараз у березні і квітні бачимо, що економіка в рецесії. Питання, як довго вона триватиме". Польський уряд вже вдруге з часу запровадження стану епідемії переписує свою програму порятунку економіки – Антикризовий щит. Цей пакет заходів має допомогти фірмам та підприємствам утримати фінансову доцільність і зберегти робочі місця. На це планують виділити 45 мільярдів євро.

Одними з перших із проханням про порятунок до уряду пішли польські фермери. Але не за грошима. Просили держустанови в Польщі і Україні зробити можливим приїзд сезонних працівників. Сільське господарство потерпає через брак робочих рук.
Пауліна Копец, генсекретар Асоціації дистриб’юторів овочів і фруктів, говорить: "Дефіцит українських працівників може призвести до втрати врожаю. Зараз немає можливості зібрати полуницю і чорниці. Звичайно, ми можемо залучити польських працівників, які залишилися без роботи. Але праця на полях тяжка. Так склалося роками, що до одних і тих самим фірм приїжджають досвідчені українці, які вже знають, що і як. Робота сезонних працівників зараз така ж критично потрібна, як робота медиків чи пілотів".
Бізнес у Польщі5 канал Від початку пандемії з Польщі виїхали майже 170 тисяч українців – головно ті, в кого закінчувалися документи. Натомість польська влада швидко зорієнтувалася й автоматично продовжила легальне перебування іноземцям у країні, утримавши таким чином частину людей. Заробітчани і далі потрібні польській економіці, хоча роботи – відчутно менше.

Томаш Богдевич, гендиректор компанії з працевлаштування, каже: "Немає вже тисяч оголошень про вакансії, де кожен щотижня міг би міняти роботу, якщо щось не сподобається. Люди починають цінувати ту роботу, яка є. За місяць ринок змінився на 180 градусів і тепер знову став ринком, де роботодавець диктує умови. Він обирає собі найкращих працівників. Але я переконаний, що фахівці, які знають мову, завжди знайдуть собі роботу". Нові робочі місця у Польщі створюватимуть власники мережі кав’ярень Ярові. Криза відкрила для них нові можливості – викупити кафе, що закрилися, в людних локаціях, на які вони довго полювали раніше.

Інна Ярова каже: "Ця галузь просяде, як усі, але не впаде, а хороші місця, в них уже вкладали люди. Треба бути трішки хитрішим, трішки сміливішим і пробувати забирати їх". У кризу, навіть таку нестандартну для усього світу, виживуть найгнучкіші, найсміливіші і найшвидші. Незалежно від того, поляк це, заробітчанин чи український підприємець за кордоном. Маргарита Ситник, Ян Крючковськи, з Польщі, "Час.Підсумки тижня" Джерело: 5.ua
Если вы заметили ошибку в тексте, выделите его и нажимите Ctrl+Enter
Информация
Комментировать статьи на сайте возможно только в течении {days} дней со дня публикации.
Опрос
За яку партію Ви проголосуєте, якби парламентські вибори відбулися найближчої неділі?
Дуейн Джонсон подарував ще один автомобіль
Девід Бекхем показав свою нову іграшку – створену спеціально для нього Maserati MC20 Fuoriserie Edition
Олександр Усик познайомився з найдорожчими автомобілями сучасності
Ілон Маск став "Людиною року" за версією журналу Time
Уилл Смит признался, что хотел уйти из жизни из-за домашнего насилия в семье
Мультимедіа
Білоруський КГБівець розговорився в українському полоні: цікаві факти
МІЛЬЙОННА БОТОФЕРМА ПОРОШЕНКА: як росіянин створив для «гетьмана» систему поширення фейків та зради (Відео)
Росія набирає в свою армію прихильників нацизму
Пленных в Попасной приказано убить (Перехоплення)
Російський загарбник залишив передсмертне послання рідному брату: закликає не їхати на війну в Україну