Стати морським офіцером – це мрія вже колишнього бранця Кремля, матроса Андрія Оприска. Нині військовослужбовець перебуває у відпустці вдома на Львівщині. Нашим журналістам моряк зізнався, що сумує за морем, з нетерпінням чекає повернення на службу та зустрічі з побратимами. Більше розповість Марта Шикула.
Нині Андрій Оприско допомагає матері поратися по господарству, треба полагодити дах та навести лад на подвір'ї. Пані Ольга зізнається: доки сина не було вдома, нічого не хотілося робити. Вона й досі не вірить, що Андрій нарешті повернувся.
"Радість невимовна, радість навіть словами не можу передати. Я той час не плакала, якось тримала себе, а з ним зустрілася і сльози... Андрій каже: "мамо, ти ж не плачеш, я вже вдома", – розповідає мати моряка.
47-річний старший матрос Військово-Морських сил Андрій Оприско опинився серед 24-х військових, яких Федерація схопила поблизу Керченської протоки торік у листопаді. Колишній військовополонений згадує, як росіяни атакували три українських кораблі та відкрили вогонь.
"Кожен виконував свої обов'язки як на навчаннях, звичайних вихід в море. Ясно, що був там екстрим, але хлопці все виконали ідеально, і машини нас не підвели, що стільки годин ми їх ганяли, техніка не підвела", – запевняє Андрій Оприско.
Разом із побратимами Андрій провів у СІЗО московського Лефортово 286 днів. Розповідає: увесь цей час українські моряки не втрачали віри у звільнення. Пережити розлуку з рідними, витримати тиск російських спецслужб та дочекатися повернення додому допомогла шалена підтримка з України та всього світу.
"У Лефортово були спроби чисто психологічні. Воно так непомітно робилося – так що хтось приходив то ні. Вони з самого початку зрозуміли, що ніхто на то не піде, нікому то не потрібно спроби марно. Я написав консулу, начальнику тюрми – я спадковий військовий, так що даремно стараєтеся", – каже колишній військовополонений.
Андрій згадує, як співробітники СІЗО намагалися їх зламати.
"Вони чекали, що ми будемо пригнічені, зламані, а ми – ні. Жили своїм життям, займалися спортом, щось читали, писали, салати робили, постійно щось робили, бувало навіть не вистачало дня, щоб все, що напланував зробити", – пригадує колишній полонений моряк.
Упродовж ув'язнення Андрій назбирав понад 30 власних рецептів салатів. Вигадував їх з інгредієнтів, які були. Харчі ув'язненим морякам передавали українські волонтери.
Колишній бранець Кремля прагне скорішого настання миру в Україні. За це особисто готовий боротися до кінця.
"Ми не один народ, ми не маємо нічого спільного і ніколи не будемо. Ми маємо такого сусіда, що ми не можемо розслаблятися. Ми маємо зробити армію і флот такими сильними, щоб в того сусіда не було бажання до нас пхатися. Я там надивився такого в тому Лефортово, що не дай Бог нам. Я їм казав, що ми і хлопці землю будемо гризти, щоб то щастя, яке ви маєте там, до нас не прийшло", – зауважив матрос.
Андрій Оприско зізнається: не може дочекатися, коли знову ступить на облавок. Також у найближчих планах моряка закінчити курси морської академії та стати офіцером.
Марта Шикула, Євген Радіон, Львівська область "5 канал".
Теплі обійми, автографи і торт: як Одеса зустрічала своїх моряків-героїв
