Уперше ГПУ розкрила офіційну статистику постраждалих під час Революції Гідності по обидва боки барикад. Від листопада 2013-го до лютого 2014-го потерпіли понад 1700 протестувальників, понад тисяча – правоохоронців. Чому адвокати вважають ці цифри доказами правомірності дій беркутівців, яким тепер закидають масові вбивства, а прокурори та захист потерпілих трактують ці дані навпаки – розповість Леся Головата.
За час Революції Гідності від вогнепальних поранень загинули 66 майданівців та 13 силовиків. ГПУ вперше оприлюднила зведені дані про потерпілих у Святошинському суді, де третій рік слухають справу про масові вбивства на Інститутській 20 лютого 2014-го.
"1702 особи, з них 321 – отримала вогнепальне поранення. Загинули всього 79 цивільних осіб, 66 з яких – через вогнепальне поранення, серед яких 49 фігурують у нашому кримінальному провадженні", – розповів суддя Святошинського райсуду Сергій Дячук.
"Серед правоохоронців – 1036 загальна кількість потерпілих, 210 отримали вогнепальне поранення. Шановний суд, ці цифри, безумовно, кажуть про те, що від сьогоднішнього дня термін "мирний мітинг" ми повинні забути", – переконаний адвокат обвинувачених Олександр Горошинський.
Прокурори відразу нагадують адвокатам, що ще в січні 2014-го силовики почали з вогнепальної зброї розстрілювати активістів, а кількість жертв – з обох сторін барикад – зростала, тільки-но силовики починали наступ.
"Переважна більшість отримання тілесних ушкоджень серед цивільних осіб свідчить саме про те, що, безпосередньо, саме працівниками правоохоронних органів було перевищення своїх повноважень. І використання вогнепальної зброї, ми вбачаємо ще в січні місяці", – зазначив прокурор ГПУ Яніс Сімонов.
Ця статистика не є показовою, вважає адвокат потерпілих Євгенія Закревська. Активна учасниця Революції Гідності переконана – велика кількість побитих чи поранених протестувальників не зверталася ані до офіційних лікувальних закладів, ані до правоохоронців. Активісти боялися затримань та арештів, бо часто медзаклади передавали інформацію про них правоохоронцям.
"Я особисто відводила людину до лікарні, а в лікарні давала свою адресу, щоби убезпечити цю людину, а через декілька днів до мене додому приходили міліціонери і називали прізвище того потерпілого", – пригадує адвокатка потерпілих.
Натомість правоохоронці, переконує Євгенія Закревська, ретельно фіксували кожне, навіть легке ушкодження.
"Що стосується правоохоронців, то тут ситуація зворотна, тому що всіх, хто був поранений, я сподіваюся, що це було на користь самим пораненим правоохоронцям – що їх лікували. Але точно ці матеріали використовувалися в кримінальних провадженнях щодо протестувальників із самого початку", – пояснює захисниця потерпілих.
Від статистики – до свідків. Прокурори надали список із 93-х осіб, свідчення яких можуть допомогти слідству. Після наради суду присяжних список скорочується на третину. З нього викреслюють тих, хто не був очевидцем розстрілів.
"Суд відмовляє у клопотанні прокурора щодо виклику тих осіб, які, на думку суду, з урахуванням обсягу досліджених матеріалів, які не є носіями інформації, яка є значимою для даного провадження", – зазначає суддя Дячук.
Особливо важливу інформацію, на думку прокурорів, можуть повідомити Сидоров, Петренко та Федоренко – це таємні свідки, які мали б анонімно вмикатися в режимі відеозв'язку. Захист – проти такої секретності.
"Особи зафіксовані вже 4,5 роки, вони ні на кого не впливають, не спілкуються. Які такі ризики можуть бути виправдані в такому делікатному питанні, як допит?", – каже адвокат обвинувачених Стефан Решко.
"Із тими протоколами допиту залегендованих осіб сторона захисту знайома. Їм відкривалися дані. Вони знають, про що ці особи допитувалися. І чому я розумію їхнє небажання допитувати даних осіб", – пояснив прокурор ГПУ Яніс Сімонов.
Клопотання прокурорів задовольнили. Суд присяжних пішов на канікули, а із Нового року почнеться нова стадія у судовому провадженні – із 15 січня – допитуватимуть свідків обвинувачення.
Леся Головата, Василь Дендін, "5 канал"
Джерело: 5.ua
