Перше в історії археологічне дослідження Бердичева стартувало на Житомирщині. Розкопки почалися на території монастиря Кармелітів Босих. Участь в експедиції беруть науковці та студенти. Більшість знахідок датуються XVI-XVIII століттями. Але є фрагменти, які представлені раннім слов'янським часом у межах І тис. н.е. Перші археологічні здобутки бачили і кореспонденти "5 каналу".
Замки, цвяхи, ножі, керамічні уламки. За кілька тижнів експедиції на території монастиря Кармелітів Босих археологи виявили сотні знахідок. Фахівці кажуть, добре в землі збереглися фрагменти з дерева та шкіри.
"Це величезний банк, джерельна база, яку ми зможемо як книжечку, по сторінці, спробувати почитати і дослідити нашу історію, і Бердичева, і нашої держави теж", – наголошує керівник житомирської археологічної експедиції Андрій Петраускас.
Учасники експедиції досліджують частину території пам'ятки національного значення – Санктуарію Матері Божої Бердичівської.
"Це важливий туристичний об'єкт, важливий музейний комплекс. Якщо тут провести розкопки, все музеїфікувати, люди побачать те, що тут було у давні часи. В тому числі все, пов'язане з польським періодом", – розповідає науковий співробітник відділу досліджень Житомирського обласного краєзнавчого музею Олександр Тарабукін.
Глибина шару, з яким працюють археологи, досягає 8 метрів. Більшість знахідок представляють XVI, XVIІ і XVIІІ сторіччя. Проте деякі фрагменти – більш давні.
"Є кераміка ліпна, деякі фрагменти можна пов'язати із Трипільською культурою, це IV-ІІІ тис. д. н. е. Можна припустити, що ця територія, де є фортеця, була населена людьми за Доби міді, раннього Бронзового віку", – додає Тарабукін.
Експедиція триває попри морозну погоду. Дослідники працюють лопатами, ножами і скальпелями. Головна знахідка – жовтий шар на дні шурфа.
"Це материкова поверхня. Тобто ми бачимо нижній шар, з якого почалась формуватися стратиграфічна колоночка Бердичівського замку. Це найголовніша знахідка, бо іноді експедиції працюють роками, щоб знайти початок культурних нашарувань", – акцентує керівник експедиції.
Бердичівський замок заснований наприкінці XVI століття. Проте вже у середині наступного його зруйнували. У 1745 році будівлю відбудували кармеліти. Про минуле цих місць ченці знають з архівів. Сподіваються, що археологи розкажуть більше.
"Плани цього місця 100 років тому зроблені настоятелем парафії. І тут було намальовано його рукою пожежний відділ чи Бердичева, чи монастиря, який дбав про безпеку від пожежі", – зазначає делегат ордену Босих Кармелітів в Україні отець Юзеф Кухарчик.
Попереду в археологів обробка та вивчення знахідок. Після цього фрагменти передадуть до фонду Музею історії Бердичева.
Юлія Сінєльнікова, Віталій Сінєльніков, "5 канал"
У Чернігові археологи натрапили на 7-ярусне кладовище – ФОТО
