На тлі протистояння України з Росією в Керченській протоці і обстрілів на Донбасі новина про те, що ось уже через тиждень відбудеться довгоочікуваний Об'єднавчий собор, здається справжньою благою звісткою. Всі головні події тижня читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сегодня".
Стала відома дата Об'єднавчого собору українських церков
Об'єднавчий собор українських церков відбудеться 15 грудня в Святій Софії. Про це заявв президент Петр Порошенко 5 листопада.
"Об'єднавчий собор, який повинен проголосити створення автокефальної Помісної православної церкви в Україні, затвердить її статут та обере предстоятеля, відбудеться 15 грудня 2018 року в Святої Софії, яка протягом століть була центром українського релігійного життя", - написав президент у Facebook.
Порошенко зазначив, що Вселенський патріарх Варфоломій повідомив йому, що підписав відповідні листи із запрошеннями ієрархам УПЦ Київського патріархату, УАПЦ і ієрархам УПЦ Московського патріархату взяти участь у цій історичній події.
"Московський патріархат не буде диктувати умови, таврувати, хто у нас канонічний, а хто – безблагодатний. Віруючі самі повинні вибирати, до якої церкви їм ходити, ніхто нікого ні до чого силою не змусить. І ми не дамо Кремлю розпалити міжрелігійний конфлікт. Вселенський патріарх і Синод відкинули всі претензії РПЦ на Україну як нібито канонічну територію РПЦ. Вони взяли і підтвердили рішення надати автокефалію, тобто незалежність Православній церкві України. Вони підготували Томос – грамоту, яка цю незалежність підтверджує, – підкреслив глава держави.
Нагадаємо, 11 жовтня Синод Вселенського патріархату прийняв позитивне рішення по Української церкви, хоча сам Томос не був отриманий. Згідно з рішенням, процедура надання Томосу була продовжена Константинополем, а Україні для отримання незалежності церкви потрібно лише об'єднання церков.
Підсумки блокади Керченської протоки
4 грудня Росія частково розблокувала українські порти Азова. Результати блокади українських портів Росією невтішні: "затор" з 170 кораблів і дві морські аварії. Кремль пішов на поступки Україні тільки після того, як через російську блокади постраждали іноземні судна.
Глава Міністерства інфраструктури Володимир Омелян зазначив, що розблокування українських портів стало можливим завдяки скоординованим діям української влади, жорсткій та однозначній міжнародній реакції, а також увазі з боку іноземних медіа.
"Вчора разом із заступником Міністра оборони України Анатолієм Петренком і керівником Адміністрації морських портів України ми зробили розширену спільну прес-конференцію в порту Маріуполя для іноземних медіа, де розповіли про порушення міжнародного права з бору Російської Федерації, економічні та геополітичні загрози блокування портів Азова, а також закликали міжнародне співтовариство виступити єдиним голосом на захист демократії, миру і свободи в Україні", – зазначив Омелян.
Нагадаємо, що після того, як 25 листопада російський спецназ захопив три українських судна разом з екіпажем, Росія продовжувала блокувати українські порти Маріуполя і Бердянська в Азовському морі. В результаті всі транзитні кораблі виявилися замкнутими в Керченській протоці в очікуванні дозволу на прохід через протоку – причому як в напрямку Чорного, так і в напрямку Азовського морів.
Росія пропускала в першу чергу власні та іноземні судна, які йшли в російські порти, а вже потім – кораблі, які прямували в українські порти. Положення досить швидко стало критичним. Як стверджує глава Держприкордонслужби Петро Цигикал, по ситуації на ранок 3 грудня в Керченській протоці скупчилося близько 170 кораблів, які очікували одержання дозволу на прохід – причому як в одну, так і в іншу сторону.
Секс-скандал зі студенткою Бурейко
Давно країну не стрясали такі резонансні секс-скандали, як історія про нібито переслідування студентки київського політеху Наталії Бурейко високопоставленим співробітником Нацполіції Олександром Варченком. 29 листопада по цій справі про домагання були затримані відомий політтехнолог Володимир Петров і популярний блогер Олександр Барабошко.
Петрова звинувачують в порушенні таємниці листування та недоторканності особистого життя (ч. 2 ст. 163 і ч. 2 ст. 182), а блогера Барабошко – за ст. 368 ( "Одержання хабара"), ст. 162 ( "Порушення недоторканності житла"), ст. 182 ( "Порушення недоторканності приватного життя"), ст. 343 ( "Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу") КК. За всіма цими статтями передбачається кримінальна відповідальність, але після внесення застави обидва були відпущені під домашній арешт до суду.
Нагадаємо, що 7 листопада студентка Наталя Бурейко звинуватила заступника голови департаменту захисту економіки Нацполіції України Олександра Варченка в домаганнях. Пізніше вона написала заяву в прокуратуру і залишила його в ящику для звернень громадян. За даним фактом прокуратура Києва відкрила кримінальне провадження.
Варченко заявляв, що на його сім'ю почалася інформаційна атака і що хакери створили підроблений аккаунт з його фото. Його дружина, заступник голови Госбюро розслідувань Ольга Варченко, припустила, що справжньою метою провокаторів є вона.
Cуд над Януковичем
5 грудня 2018 року закінчився заочний суд на екс-президентом України Віктором Януковичем, якого звинувачують, крім іншого, в державній зраді. Вирок буде оголошено вже на наступному засіданні суду. Позаду майже два роки процесу і близько сотні судових засідань, на яких були заслухані свідчення тих високопоставлених держчиновників, від секретаря РНБО Олександра Турчинова до глави МВС Арсена Авакова.
Це був перший судовий процес над президентом (у цьому випадку – колишнім) української держави.
Януковича, зокрема, звинувачують у тому, що 1 березня 2014 року його для легалізації дій представників влади РФ і агресивної війни склав і підписав так званий "лист Путіну" – звернення до президента РФ з проханням ввести війська на територію України. За твердженням самого Путіна, завдяки цьому документу Рада федерації дала зелене світло для окупації Криму.
Прокуратура просить для Януковича 15 років в'язниці. Який сенс виносити вирок громадянину, якого навряд чи вдасться притягнути до відповідальності згідно цього самого вироку, пояснив генпрокурор Юрій Луценко.
"У чому сенс заочних процесів засудження? Перш за все, вирок стосовно громадянина, який не перебуває на території України, має не тільки моральне, а й матеріальне значення. Матеріальне – якщо суд визнає когось із них винним в особливо тяжких злочинах – відбувається конфіскація усього відомого майна на території України і за її межами. Якщо навіть через деякий час таке майно буде знайдено – воно також буде підлягати конфіскації, тому такі процеси дуже важливі і в матеріальному плані. Тому цей процес так старанно затягується, з моєї точки зору, захистом Януковича", - заявив Луценко.
Повну історію судового процесу читайте повністю в спеціальному матеріалі сайту "Сегодня" ("Бійки адвокатів і зриви засідань: що потрібно знати про те, як Янукович затягував суд")
Розірвання Договору про дружбу з Росією
6 грудня Верховна Рада підтримала президентський законопроект №0206 про припинення Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією і Україною. Відповідний документ, який президент України Петро Порошенко вніс до Верховної Ради ще 3 грудня, підтримали 277 народних депутатів.
Розмови про те, що Договір морально застарів і повинен бути розірваний, ведуться давно. Ще в 2014 році, коли РФ окупувала Крим, МЗС України звинуватило російську сторону в порушенні положень Договору. І тільки в березні 2018 року український міністерство закордонних справ повернулося до питання про його розірвання.
"Росія порушила фундаментально практично всі статті цього договору. Зараз ми свідомо розуміємо, що цей Договір за визначенням не є адекватним тій реальності, в якій ми знаходимося", – заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін 16 березня 2018 року.
Дійсно, на даний момент в Договорі практично немає жодного пункту, який би не виглядав абсурдно на тлі анексії, військових дій і санкцій проти України.
До речі, сам Леонід Кучма, який підписав Договір 21 рік тому разом з тодішнім президентом РФ Борисом Єльциним, негативно ставиться до ідеї одностороннього розірвання Договору українською стороною.
"Скажу відверто: я не поділяю ідею денонсацію договору українською стороною. На мій погляд, з цим не треба поспішати. Адже договір підписаний президентом Росії і ратифікований Держдумою. Його грубе порушення – відповідальність Росії. Зараз весь світ бачить непослідовність Росії у вирішенні узгоджених проблем зовнішньої політики, її агресивність в інші країни. В Москві це розуміють, Кремль зацікавлений в тому, щоб перший крок в розірванні договору зробила Україна", – заявив другий президент України.
Чому Договір був розірваний тільки зараз, а не в 2014 році, і що принесе Україні його денонсація, читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сегодня" ("Зближення з НАТО і міжнародні суди: що дає припинення Договору про дружбу з Росією").
