Росіяни взяли в полон 24 українських моряків і три військових судна, що призвело до введення воєнного стану в 10 областях України, прикордонних з РФ. Але є і хороші новини: Україна активно скорочує держборг перед західними кредиторами держави. Читайте про головні події політичного життя країни в спеціальному матеріалі сайту "Сегодня".
Провокація Росії в Керченській протоці і воєнний стан
25 листопада стало відомо, що російський спецназ спершу обстріляв, а потім взяв на абордаж три українських судна, буксир і два військові катери. Причому екіпаж був захоплений в полон.
За словами начальника Генштабу ЗСУ Віктора Муженка, судна ВМС ЗСУ були обстріляні, коли поверталися в Одесу, так і не отримавши інформацію про можливість пройти під Керченським мостом. Тобто агресія російської сторони була неправомірною: Україна не порушувала водний кордон РФ.
Під час обстрілу поранили трьох українських моряків: 24-річного Андрія Артеменка, 27-річного Василя Сороку і 18-річного Андрія Ейдера, якому дісталося більше всіх - його довелося прооперувати в першій міській лікарні Керчі. Але навіть незважаючи на поранення, хлопців перевели з лікарні в СІЗО. Сьогодні мова йде вже про 24 українських моряків, яких "влада" Криму заарештувала на 2 місяці. Частину з них на даний момент вивезли до Москви.
Як стало відомо, моряки вели себе при затриманні досить мужньо: зокрема, відстрілювалися від нападників. А командир малого броньованого артилерійського катера ВМСУ "Бердянськ" старший лейтенант Роман Мокряк відмовився свідчити для ФСБ. Навіть незважаючи на те, що на моряка чинився психологічний тиск, він відмовився відповідати на питання співробітників російської спецслужби.
Крім того, командир рейдового буксира "Яни Капу", захопленого росіянами, старшина Олег Мельничук заявив в "суді", що не розуміє російської, і зажадав перекладача.
Всі подробиці читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сегодня" ("Відстрілювалися від спецназу і відмовилися співпрацювати з ФСБ: що потрібно знати про полонених моряків")
Ряд країн засудив агресію Росії в Азові і зажадав у РФ звільнити полонених українських моряків. Зокрема, Україна підтримали Польща, Данія, Румунія, Норвегія, Естонія, Швеція, Литва, США, Франція, Німеччина та інші країни.
Як результат, 26 листопада президент України Петро Порошенко підписав указ № 390/2018 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 листопада 2018 "Про надзвичайні заходи щодо забезпечення державного суверенітету і незалежності України та введення воєнного стану в Україні ".
Не без вагань і з деякими застереженнями за нього голосує Верховна Рада, і в 10 прикордонних областях України встановлюється військовий режим терміном на 30 днів.
Введення воєнного стану в Україні радикально не вплинуло на життя українців - за винятком невеликої паніки на валютному ринку, коли народ традиційно кинувся скуповувати долари. В першу чергу, нововведення торкнулися силовиків: ЗСУ, МВС і СБУ перейшли на посилений режим несення служби. Також на особливий режим роботи, передбачений законом про воєнний стан, перейшов залізничний транспорт.
Україна закрила росіянам в'їзд в країну
[/b]
Введення воєнного стану в Україні не стільки вдарило по українцях, скільки по жителях Російської Федерації: Україна закрила в'їзд для чоловіків з Росії у віці від 16 до 60 років. Про це заявив глава Державної прикордонної служби Петро Цигикал на нараді, зібраній главою держави.
"У пунктах пропуску здійснюються посилені заходи контролю. Перш за все, по відношенню до громадян Російської Федерації. Не пропускаються громадяни РФ у віці від 16 до 60 років чоловічої статі", – повідомив він.
У свою чергу Петро Порошенко зазначив, що ці заходи повинні перешкодити Росії формувати загони приватних армій на українській території.
"Я б посилив вимоги до реєстрації (громадян РФ. – Ред.), особливо в областях, в яких введено воєнний стан. Ще раз: чоловіча стать з 16 до 60 років, застосовуються обмеження, крім гуманітарних випадків, які будуть чітко виписані в інструкції", – підкреслив президент.
Україна скоротила державний борг перед кредиторами
На тлі трагічних подій в Керченській протоці і введення воєнного стану в 10 областях країни майже непоміченою пройшла новина про те, що Україна скоротила держборг в доларі і гривні.
Так, сукупний державний борг України за підсумками жовтня скоротився до 74,32 млрд доларів. Це на 350 млн доларів менше, ніж було у вересні-2018, свідчать дані Міністерства фінансів України.
У гривневому вираженні державний і гарантований державою борг становив 2,093 трлн грн проти 2,113 трлн гривень місяцем раніше. Тобто, в гривні держборг також скоротився - на 20 млрд гривень.
При цьому прямий зовнішній борг скоротився на 210 млн доларів - до 37,65 млрд доларів, а прямий внутрішній борг - на 5,12 млрд гривень до 751,15 млрд гривень.
В країні нарешті запрацювало "українське ФБР"
27 листопада в Україні почало офіційно працювати відомство, які називали "українським ФБР" - Державне бюро розслідувань.
Нова правоохоронна структура буде розслідувати кримінальні справи, вчинені посадовими особами, які, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону "Про державну службу", займають особливо відповідальне становище в країні - від міністрів і депутатів до суддів і правоохоронців. Військові злочини також проходять по відомству ДБР.
Раніше усіма цими справами займалася генеральна прокуратура України, але тепер вони переходять в відання Держбюро розслідувань.
ДБР досить оперативно показало перші результати роботи: вже відкрито дві справи про хабарі. За словами керівника нового відомства Миколи Труби, в обох випадках фігурують співробітники правоохоронних органів. Глава ДБР не уточнив, що це за органи, пославшись на таємницю слідства, але підкреслив: йдеться про діючих співробітників.
Всі подробиці про історію нової структури і її повноваження читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сегодня" ("ФБР по-українськи ": все, що потрібно знати про Державне бюро розслідувань").
Вселенський патріархат остаточно затвердив Томос для України
29 листопада стало відомо, що Священний Синод Вселенського патріархату в Стамбулі остаточно затвердив Томос для надання автокефалії (незалежності) Української православної церкви. Про це повідомила журналіст Ольга Шилкіна.
За її словами, представник Синоду роздав журналістам текст підсумкового комюніке, що складається з трьох пунктів, тільки один з яких стосувався України. У документі не було вказано дату проведення об'єднавчого Собору православних церков в Україні, проте було сказано, що Священний Синод підготував проект статуту майбутньої Української церкви.
Відзначимо, що Священний Синод тривав три дні, розпочавшись 27 листопада. В результаті сьогодні було прийнято позитивне для України рішення і оприлюднений текст історичного церковного документа.
Таким чином в Україні тепер очікується проведення Об'єднавчого собору. Як розповідав раніше речник Київської патріархії Євстратій Зоря, місцем об'єднання церков може стати собор святої Софії в Києві.
Джерело: segodnya.ua
