Цей тиждень у житті країни був насиченим в плані законотворчості і масових протестів: поки депутати голосували за новий бюджет і вступ до Євросоюзу і Альянсу, по всій Україні "євробляхери" перегороджували дороги. Читайте огляд найголовніших подій тижня, що минає в спеціальному матеріалі сайту "Сегодня".
Бунт "євробляхерів"
За дивним збігом обставин, одночасно в Україні та у Франції відбулися масштабні виступи автомобілістів. Якщо французькі жовті жилети бунтували проти підвищення цін на бензин, то вітчизняні євробляхери - власники автомобілів з іноземною реєстрацією протестували проти нових правил розмитнення. 21 листопада в поліції розповіли про наслідки акцій "євробляхерів": на щастя, в Україні обійшлось без вандалізму і насильства.
"Мета акції – скасування вікового коефіцієнта при обчисленні розмірів акцизу при розмитненні автомобілів", – повідомляють в поліції.
Всього за період проведення акції протесту громадської організації "АвтоЄвроСила", за приблизними підрахунками, участь у ній взяли близько 6 тис. громадян (майже 3,5 тис. транспортних засобів). Правоохоронці зареєстрували 186 звернень громадян та зафіксували 15 правопорушень у різних регіонах України. Було зареєстровано 131 повідомлення про перекриття руху, причому найбільше таких повідомлень зафіксовано в Київській, Житомирській, Черкаській, Чернігівській, Дніпропетровській, Запорізькій, Полтавській і Сумській областях. Але на даний момент всі заблоковані дороги розблоковані. Про це повідомив прес-секретар Нацполіції Ярослав Тракало.
"Станом на зараз (вечір середи 21 листопада. – Ред.) проїзд на всіх автодорогах держави, де був утруднений або заблокований рух транспорту у зв'язку з акцією водіїв на нерозмитнених автомобілях, – розблоковано", – написав він на своїй сторінці в Фейсбук.
Також він зазначив, що станом на вечір середи до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про 15 правопорушення.
Відзначимо, що через кілька годин після того, як міністр внутрішніх справ Арсен Аваков пообіцяв учасникам протестів, що якщо вони і далі будуть перешкоджати руху на дорогах, то поліція готова застосувати проти "євробляхерів" жорсткі заходи, рух "АвтоЄвроСила" оголосив, що на 2 дня призупиняє акцію протесту водіїв на єврономерах. Але потім, зрозуміло, продовжить боротьбу.
В Україні прийняли державний бюджет на 2019 рік
Хроніка того, як приймали бюджет-2019 в ніч на "чорну п'ятницю", заслуговує свого Гоголя. Пленарне засідання Ради тривало 20 годин, багато нардепів встигли навіть подрімати, а інші - випити. В результаті Верховна Рада схвалила Держбюджет України на 2019 рік о 6 ранку 23 листопада.
Нагадаємо, що крайній термін прийняття закону про бюджет України - 1 грудня. Відзначимо, що держбюджет-2019 став рекордсменом в плані оперативності прийняття. Так, бюджет-2018 Рада прийняла в другому читанні тільки 7 грудня. Бюджет-2017 був прийнятий під ранок 21 грудня, а бюджет 2016 - і зовсім "під ялинку", о 4 ранку 25 грудня.
Не інакше, спрацювала магія "чорної п'ятниці": 23 листопада, як відомо, всесвітній день знижок і розпродажів.
За словами прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, який був присутній при голосуванні, прийнятий бюджет – збалансований і реалістичний. У документі збережено всі головні напрямки фінансування - армія, сектор безпеки, соціальні програми. Зокрема, "доступні ліки", проведення монетизації субсидій і автоматичний перерахунок пенсій. Крім того, збережені програми підтримки промисловості, перш за все агросектора і використання надр, а також будівництва та відновлення доріг.
Шлях в НАТО і Євросоюз відкрито
Верховна Рада підтримала законопроект про членство України в ЄС і НАТО: відповідне рішення підтримали 311 народних депутатів. Тепер остаточне рішення буде прийнято на наступній сесії парламенту - навесні-влітку 2019 року.
Перед вечірнім засіданням 22 листопада спікер Верховної Ради Андрій Парубій дав доручення Комітету з питань правової політики і правосуддя розглянути до 16:00 президентський законопроект № 9037 про внесення змін до Конституції щодо європейських і євроатлантичних прагнень України до Європейського Союзу і НАТО.
"Я впевнений, що це буде хорошим і правильним знаком до п'ятої річниці Євромайдану", - сказав спікер парламенту.
Перед голосуванням до парламенту прибув президент України Петро Порошенко.
"Фіксуючи в Конституції обов'язковість курсу на вступ до НАТО і Євросоюз, ми посилаємо меседж і в Москву: розлучаємося остаточно і безповоротно", - сказав Порошенко.
У законопроекті йдеться всього про п'ять зміни до Конституції щодо закріплення європейського і євроатлантичного курсу України, зокрема, будуть змінені три статті, преамбула і один з пунктів в перехідних положеннях. Крім того, з Конституції буде викинута норма, яка дозволяє базування Чорноморського флоту РФ в Криму. Також буде заборонена оренда українських військових баз іноземними військами.
В Раді знову зареєстрували скандальний закон про наклеп
Втім, народні обранці продовжують реєструвати в Раді дивні закони, які викликають у громадськості і ЗМІ почуття подиву. Так, знову за наклеп в інтернеті депутати хочуть карати в'язницею.
У законопроекті, зареєстрованому у Верховній Раді 20 листопада, відзначається, що наклеп – це "навмисне поширення явно неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи або підривають її ділову репутацію". За це нардепи пропонують штрафувати на 8500 грн. Якщо ж наклеп публічно демонструється в художніх творах, ЗМІ або інтернеті, то штраф збільшується до 17 тис. грн. Крім того, правопорушнику може загрожувати навіть до п'яти років в'язниці. Однак кримінальну справу заведуть тільки після звернення потерпілого в поліцію.
На захист своєї позиції автори проекту наводять міжнародний досвід: у Італії за наклеп штрафують на 2000 євро, у Франції – на 45 тис. євро, а в США можна отримати до 10 років в'язниці.
"Через відсутність покарання за відвертий наклеп в суспільстві створюється стійке відчуття, ніби можна сказати про людину що завгодно в будь-який момент і ніякої відповідальності за це нести не треба", - йдеться в пояснювальній записці.
Потрібно відзначити, що до цього законопроекту нардепи повертаються кожні два роки. Влітку 2012-го закон про покарання за наклеп прийняли в першому читанні, а в січні 2014 го він навіть запрацював, хоча через два тижні його скасували. Останню спробу нардепи зробили в 2016-му, запропонувавши карати за наклеп виправними роботами. Підтримки в залі проект не знайшов.
Всі за і проти читайте в спеціальному матеріалі сайту ("За наклеп в інтернеті депутати хочуть карати в'язницею")
Томос все ближче: відома дата проведення Собору
Вселенський патріархат уже запустив процес автокефалії, залишився останній крок за Українською Церквою. Так, 23 листопада стало відомо, кого Порошенко відправить в Стамбул за затвердженням Томосу для України і коли відбудеться Об'єднавчий собор.
На священний синод Вселенського патріархату відправиться радник президента України, директор Національного інституту стратегічних досліджень Ростислав Павленко. Там буде прийматися рішення про затвердження Томосу для Української православної церкви.
Про це заявив глава держави Петро Порошенко під час зустрічі зі студентами Київського національного торгово-економічного університету. Він зазначив, що Константинополь затверджуватиме текст Томосу, яким Українській церкві присвоюється статус автокефальної.
"Ми з вами знаходимося прямо напередодні: 27-29 листопада Ростислав Павленко ... поїде в Стамбул-Константинополь для того, щоб взяти участь в історичному Синоді Вселенського патріархату, де буде прийматися рішення про затвердження Томосу. А в грудні ми зберемо Собор", – сказав Порошенко.
Нагадаємо, що Об'єднавчий собор буде складатися з 41 архієрея Київського патріархату, 12 архієреїв Автокефальної церкви і 10 архієреїв Московського патріархату. Також раніше стало відомо, як буде називатися об'єднана церква в Україні.
