Рік в Антарктиді, 9 місяців з якого – в цілковитій ізоляції та постійних наукових дослідженнях. Науковий антарктичний центр шукає кандидатів до нової – вже 24-ї – української антарктичної експедиції. Науковців: фізиків, метеорологів, біологів, технічний персонал, а також – лікаря та кухаря. Попри екстремальні умови експедиції та суворі умови відбору кандидатів, охочих поїхати працювати на далекий материк лише за перший місяць назбиралося 130. Цьогоріч нарешті право брати участь у річних антарктичних експедиціях отримали й жінки.
"Там є все – птиці, ссавці, пінгвіни. І справді чудові умови для науковця попрацювати зі своїм матеріалом,коли тобі ніхто не заважає", – пояснює вчений-геофізик, учасник 1-ї та 8-ї антарктичних експедицій Володимир Бахмутов.
Так згадує про Антарктиду один із перших полярників незалежної України. На далекому континенті на українській станції "Академік Вернадський" він вивчав магнітне поле Землі. На так званих "зимівлях" – так полярники називають експедицію тривалістю в рік – був двічі.
"Приймав станцію від британців кілька місяців, потім привів першу зимівлю 1995-97-х років. Хтось приїжджає, і ще приїжджає на зимівлю. Є люди, які по 4, 5 і навіть 6 разів уже зимували. А є люди, які на одну зимівлю приїжджають і кажуть – ми туди більше ніколи не поїдемо", – розповідає Володимир Бахмутов.
Навіть дорога на Антарктиду вже сама собою – пригода. Через Європу, до Південної Америки – літаком. Далі – кораблем до материка. Нині український науковий антарктичний центр шукає сміливців, готових поїхати на наступну, вже 24-ту для України, річну експедицію на континент.
"Зимувальний загін – це можна сказати вартові. Їхнє завдання – не виявляти якогось там супер-креативу, а знімати одні й ті самі покази, з одних і тих самих приладів, проводити одні й ті самі вимірювання з дня в день, з року в рік", – пояснює директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.
Майбутніх полярників обиратимуть зважаючи на професійний досвід і стан здоров'я. Братимуть найвитриваліших, адже провести 12 місяців майже в цілковитій ізоляції день у день з одними й тими самими людьми – справа не з простих.
"В чому особливість – там як у Криму: є сезон, а є не сезон. Сезон – це три місяці, коли станція відкрита від криги. А 9 місяців – коли крига стала – станція ізольована. І ти ні за які гроші людину звідти не забереш. Тому хто потрапив, той уже має добути", – пояснює Євген Дикий.
"Дуже складно переноситься відрізаність від цивілізації, той де зв'язок, який хоч і є, але обмежений, ну і просто відсутність людей, спілкування. Я потім ще відходив кілька місяців. Я був дуже щасливий, що бачу людей. Комусь ще не вистачає сонячного світла, або навпаки, його забагато, як у полярний день, тому погано спиться", – ділиться метеоролог, учасник 16-ї антарктичної експедиції Денис Пішняк.
Ще одне випробування – робота без вихідних, а в науковців ще й за чітко розписаним погодинно графіком. Наприклад, уміст озону в атмосфері вимірюють 8 разів на добу, незалежно від погодних умов.
"Складний насичений графік, дуже чіткий по часу і цього потрібно дотримуватися, тобто кожні три години ти маєш робити метеорологічні спостереження, ще через годину чи пів – озонометричні спостереження, ну і ще купа нюансів. І ти весь час дивишся на годинник, біжиш за тим, за іншим і так – весь рік", – пояснює Денис Пішняк.
Та попри труднощі, романтиків, готових на рік поїхати на крижаний континент, знайшлося 130. Цьогоріч, уперше після багаторічної перерви, учасниками експедиції зможуть стати і жінки.
"На сьогодні з тих заявок, що надійшли, 20% приблизно – це заявки від жінок, і я так думаю, що десь така ж пропорція буде і в складі експедиції. Серед науковців – приблизно половина. Чимало жіночих заявок на лікаря. Жодної жіночої заявки на дизеліста і системного механіка", – розповів директор наукового центру.
Документи прийматимуть до 30 листопада. Далі на кандидатів, які пройдуть відбір, чекатимуть співбесіда й медогляд. А на дванадцятку щасливців – тренування перед виїздом.
Євгенія Подобна, Анна Несевра, "5 канал"
Дивіться також:
