Продаж автомобілів на експорт часто дуже вигідний. Але серйозна перешкода виходу на деякі ринки – лівосторонній рух на автошляхах. Проте, для справжніх конструкторів це не було перешкодою. "Авто24" підготував добірку найбільш цікавих вітчизняних машин з правим кермом.
Так-так, вітчизняний автопром в деякі періоди ХХ ст. бував доволі активним на міжнародному ринку. І часом почувався настільки впевнено, що пропонував свої автомобілі у виконанні для лівостороннього руху – тобто з правим кермом.
Розбираючись з вітчизняними “праворульками”, журналісти “Авто24” помітили, що радянський праворульний експорт розпочався з українського ЗАЗу і ним же і закінчився.
Радянські авто мали імідж міцних та невибагливих, багато які відрізнялися сучасними характеристиками. На фото “Москвич-427» 1972 р.в. англійського вчителя Еда Хьюджеса (Ed Hughes)
ЗАЗ-965С (1960 р.)
Строго кажучи, цей малюк потрапив до нашої добірки в першу чергу з поваги до його віку. Оскільки за офіційною версією праве кермо він отримав не заради експорту, а для… зручності поштарів. Літера С в назві означала “Связь” - так маркувалися поштові машини у тодішній країні.
Версія ЗАЗ-965С мала праве кермо і випускалася для перевезення пошти: водієві часто доводилося виходити на тротуар до скриньок
Завантажувати її доводилося через ті ж самі бокові пасажирські дверцята, але для компенсації цієї незручності організували одну суттєву “зручність”: поставили кермо праворуч, щоб водій-поштар не обходив машину щоразу, зупиняючись біля чергової поштової скриньки, розташованої на тротуарі.
Зручного важеля МКП на кермі праворульну “Волгу” позбавили: робити спеціальний “правий” механізм вважали нерентабельним. В Англії й досі знаходять оригінальні екземпляри ГАЗ-21П
У Великій Британії “Волга” коштувала 1113 фунтів (стилістично схожий однокласник Volvo 120 коштував 1201 фунт, а VW Beetle – 690 фунтов). Цікаво, що праворульна “Волга” ГАЗ-24 (1969 р.) теж була офіційно доступна у Британії, але вже за спеціальним замовленням.
Для країн з лівостороннім рухом МЗМА випускав цілу лінійку “Москвичів”. Тридверний універсал дилери самотужки робили з фургона
“Москвич-408П” (1964 р.)
“Москвичі” другої та третьої генерації (моделі 407/403/408/412) були серед найуспішніших продуктів вітчизняної промисловості, адже у 1960-ті роки більша частина їх йшла на експорт, приносячи країні валюту. Тому не дивно, що для цілком актуального для свого часу 408-го та його рестайлінгової версії 412-го зробили модифікацію з правим кермом.
Фургони на базі “Москвич-408” і “412” були вдалим поєднанням зручності, міцності і доступності
Зокрема, у Великій Британії седан “Москвич-412” коштував 749 фунтів – лише на 25 фунтів дешевше за більш свіжого однокласника Fiat 124, з якого незабаром зробили “Жигулі”. Крім того, британці купували 3-и та 5-дверні універсали, фургони та пікапи на базі “Москвича”. Міцна та динамічна машина мала непоганий попит у практичних британців, тим більше що і з точки зору стилю “чотириста восьмі” та “дванадцяті” були тоді у тренді.
“Жигулі” ВАЗ-2101 (1975 р.)
Зрозуміло, що вся продукція ВАЗу, побудованого хоча і за радянськими вимогами, але за європейськими стандартами, продавалася за кордоном, а точніше – на усіх континентах. Тому практично всі тольяттінські моделі мали “праворукі” версії. Цікаво, що в деяких країнах на ринку одночасно були присутні та “Лади” (закордонне найменування “Жигулів”), і Fiat 124, з якого їх було скопійовано.
У середині 1970-х естафету успіху на європейських ринках перейняли Lada відразу кількох модельних лінійок
Парадоксально, але у британців цінник нашої “одинички” Lada 1200 аж у 981 фунт був значно вищим за її прототип Fiat 124, за який у базовій версії просили 774 фунти. Про те, що Lada має набагато міцніший кузов та суттєво модернізовану ходову частину, європейські споживачі добре знали.
“Таврія” ЗАЗ-110220/-110236 (1990 р.)
“Таврія” як найактуальніша модель Союзу кінця 1980-х планувалася до експорту, у тому числі і в країни правого керма. Праворульні “Таврії” у 1991 – 1993 роках постачалися у Велику Британію, а також на Мальту. Крім правого керма, машина мала оцифрований у милях спідометр та вакуумний підсилювач гальм, який став доступним на внутрішньому ринку лише через кілька років.
На початку 1990-х “Таврія” з правим кермом постачалася до кількох країн. Англієць Ед Хьюджес (Ed Hughes) вважає її спробою зробити авто за західними стандартами
Відомо також, що частина праворульних “Таврій” мала двигуни з інжекторною паливною системою – це на початку 1990-х! Багато ЗАЗ-11022 за кордон не потрапило, адже їхній випуск припав саме на період виробничих проблем на ЗАЗі, не було все гаразд у ті неспокійні роки і з дистриб’юторською мережею. Хоча відомо, що “Таврії” з лівим кермом, хоча і у невеликій кількості, але цілком успішно експлуатувалися в кількох європейських країнах, наприклад, в Італії та Греції.
Конструкцію “Таврії” з правим кермом створили ще за радянських часів, а за кордон її продавали вже за часів Незалежності (фото Ed Hughes)
Насамкінець варто також зазначити, що за загальносвітовими традиціями середини ХХ ст., експортні радянські автомобілі якщо й адаптувалися до особливостей ринків в плані запитів споживачів, то в незначній мірі. Найсуттєвішими змінами було саме перенесення керма на праву сторону, хоча в деяких експортних моделях прискіпливий спостерігач може відзначити ще деякі помітні відмінності. Власне, ці нюанси можуть стати темою нашої окремої статті.
Джерело: auto.24tv.ua
