Про те, що наш "Запорожець" – машина нікчемна, знає будь-який диванний експерт. А як воно було насправді? Ми маємо офіційні дані порівняльних випробувань ЗАЗ-965 та його найпопулярніших європейських однокласників.
Днями в інтернеті спливло спільне фото “Запорожця”, “Фіата” і BMW. Певно, цей кадр зробили восени 1961 – навесні 1962, коли випробувачі НАМІ та заводу “Коммунар” порівнювали перші запорізькі машини з їх європейськими аналогами. Крім двох ранніх “зазиків” на фото видно також Fiat 600 (або Zastava 750, двоє яких теж були на тестуванні) та BMW-600.
Кілька однокласників-іномарок у 1958 – 1961 рр. тестували разом із “Запорожцями” та окремо. ЗАЗ-965 багато в чому вигравав у іномарок
В середині 1950-х років радянський уряд вирішував, яким бути вітчизняному народному автомобілю. Легкові моделі, які продукувалися тоді на двох заводах – ГАЗ-21 “Волга” та “Москвич-402”, в принципі, теж годилися на роль сімейних, але їх банально не вистачало за кількістю. До того ж абсолютна більшість “двадцять перших” та чимала частина московських седанчиків та універсалів надходила за розподілом в державний сектор.
Європейські малюки, з якими науковці НАМІ порівнювали “Запорожця”: BMW 600, NSU Prinz, Fiat 600, Citroen 2CV, Fiat 500, Lloyd LP600
Для раціонального використання простору компактні автомобілі потребують конструкції, відмінної від повнорозмірних авто
Випробування показали, що моторчики меншого об’єму споживають більше пального при русі поганими дорогами (Fiat 500 і BMW 600). Наш ЗАЗ на фоні закордонних конкурентів був посередині: при мінімальному показнику 4,3 л/100 км (Fiat 500) і максимальному 6,1 л/100 км (Lloyd LP600) контрольна витрата “Запорожця” була 5,5 л/100 км.
Ефективність системи опалення: у машин з повітряним охолодженням двигуна температура в салоні підвищується максимум на 20о – 25оС (VW, в інших ця цифра ще менше), а у Fiat 600 з його “водянкою” – на 30оС. Певно, тому “Запорожець” з його повітряним охолодженням укомплектували автономним бензиновим опалювачем. Який перетворював салон на Африку навіть у фінські морози.
“Запорожець” вийшов придатним до будь-якого клімату, почасти – завдяки випробуванням. Схоже, на цих фото “горбаті” штурмують Ай-Петрі в Криму
Кузови всіх протестованих мікро-іномарок виявилися ”недостатньо міцними” – через тріщини в місцях кріплення підвісок та рульових механізмів, в першу чергу – по зварювальних швах. Наприклад, у Fiat 600 несучий кузов почав руйнуватися вже після 15 – 18 тис. км.
Цікаво, що різниця у сухій вазі ЗАЗ-965 та найближчого до нього за характеристиками Fiat-600 становить близько 100 кг. При тому що корисне навантаження обох машин однакове (300 кг). Зрозуміло, що цей зайвий центнер власної маси – великою мірою наслідок більшої довговічності.
Випробування цілого автопарку компактних іномарок показали неспроможність ідеї з мікроавтомобілем-мотоколяскою. Та й більші моделі розмірності Fiat 600 або NSU Prinz підходили для умов тодішньої країни лише у допрацьованому вигляді – з великими колесами та з небюджетним запасом надійності та міцності.
До серійного виробництва автомобіль доводили конструктори та технологи заводу “Комунар”
Показово, що на момент початку цих випробувань у 1958 році майбутній “Запорожець” ЗАЗ-965 значною мірою був вже створений: зусиллями інституту НАМІ та заводу МЗМА спроектували “Москвич-444”. Тести іномарок підтвердили правильність його концепції, і “444-го” передали на остаточне доопрацювання на новостворений автозавод “Комунар” у Запоріжжі. З конвеєра якого восени 1960 року машина почала сходити у тому вигляді, в якому ми її знаємо сьогодні.
Джерело: auto.24tv.ua
