Абсолютна більшість саморобних автомобілів ХХ століття відносилася до класів, які не випускалися промисловістю. Найбільш рідкісними серед радянських саморобок були амфібії. Авто24 розповість про одну з них, яка настільки незвична, що виділяється навіть на фоні інших ексклюзивних машин. Її зробили брати Демидови у Кривому Розі.
Помилковою є думка, що радянські люди майстрували автомобілі від безгрошів’я, адже коштів на побудову гідної саморобки потрібно чимало. Але й це не головне – важливо мати достатньо технічних знань. Адже лише технічно грамотна людина могла створити конструкцію, подібну до “Кадомобіля” Демидових, створеного у 1974 році.
Головна проблема усіх амфібій – у необхідності поєднати властивості човна і дорожнього транспортного засобу в одному кузові. Зробити корпус, добре пристосований до пересування по воді, нескладно. Але тоді він буде малоестетичний і незручний для користування на суші. Зробити його більш адекватним з точки зору сухопутних завдань – погано рухатиметься по воді. Брати Демидови знайшли нестандартне рішення: трансформер.
Конструктори міркували таким чином. Щоб колеса не створювали опору при русі по воді, їх можна піднімати в глибину кузова. А можна просто прикрити знизу певними обтікачами. Яким одночасно надати форми, що підвищить морехідність судна. Але ж куди діти ці поплавки-обтікачі, коли машина рухатиметься суходолом до водойми – не возити ж їх на даху чи на причепі?
І народилося незвичайне рішення. У форматі “автомобіль” ці поплавки служать частиною його кузову – бортами. А у форматі “судно”, після спуску на воду, вони на шарнірах заводяться під колеса, так що транспортний засіб перетворюється фактично на катамаран. Реалізувати цю ідею вдалося акуратно і ефективно, єдиний недолік – відкритий з боків салон амфібії, коли вона перебуває на воді. Експлуатація на закритих водоймах показала, що машина добре тримається на плаву, відкидні “понтони” не дають їй глибоко занурюватися у воду. Кузов виклеїли зі склопластику, із підсиленням металом у необхідних місцях.
В технічному плані “Кадомобіль” типовий для радянського руху “СамАвто”: силовий агрегат – опозитний мотоциклетний від “Урала”, трансмісія та підвіска – від “Запорожця”, колеса – від мотоколяски СМЗ. Оскільки на плаву (через невисоку швидкість руху) силовому агрегату потрібне ефективне охолодження, до “опозитника” прилаштували вентилятор із направляючим апаратом від ЗАЗ-966.
Цікаво, що розуміючи новаторство компонування свого трансформера, брати Демідови подавали заявку на винахід, і у 1975 році ними було отримано відповідне авторське свідоцтво. Високу оцінку реалізованому проекту дали експерти НАМІ – в першу чергу за оригінальне рішення “компоновочної і конструктивної схеми”.
Над машиною криворожани працювали протягом кількох років, роботи тривали у 1966 – 1974 рр. Нинішня доля унікального виробу невідома.
Джерело: auto.24tv.ua
