Як виглядав російсько-український фронт на Донбасі в перший рік війни? Воєнний аналітик Олександр Сурков показав основні "гарячі" точки по лінії розподілу з вересня 2014 р. і станом на 2014-2015 рік – в ефірі спецпроєкту "Таємниці війни" на "5 каналі":
-
Перша – Бахмутський плацдарм, який загрожував противнику оточенням Стаханово-алчевської агломерації. Його всіма силами намагалися знищити, але це не вдалося.
Друга позиція – Дебальцевський виступ. Артилерія, виведена в район Дебальцевого, утримувала під вогневим контролем усю окуповану територію. А ще перерізала важливий транспортний вузол, що пов'язує Луганськ і Донецьк, і це не дозволило свого часу об'єднати у єдине політичне формування т. зв. "ДНР" та "ЛНР".
-
Наступною ключовою точкою був Донецький аеропорт.
Далі – населені пункти Мар'їнка та Красногорівка, добре відомі як місця постійних бойових дій. Ці рубежі з точки зору противника загрожували оточенню Донецька та стимулювали бажання узяти їх під контроль.
Найбільш цікава – південна ділянка. Фактична лінія українських позицій від Докучаєвська до Гранітного не співпадає з лінією Мінських угод, тож близко 300 кв. км повинні були лишатися під державним контролем. Але противник це проігнорував і не збирається їх звільняти.
Щодо ділянки від Гранітного до Широкиного – частину лінії розділяє русло річки Кальміус, що є природнім бар'єром.
У районі Маріуполя – тоді ще нейтральне Широкине та укріпрайон противника в селищі Саханка.
Дивіться повний випуск спецпроєкту: "В обличчя назвав маріонеткою Кремля": полковник ЗСУ про особистий конфлікт із головним терористом "ДНР".
