"Гепатит С був дуже тихою хворобою. Його негативні наслідки проявлялися лише за 30-40 років після того, як людина інфікувалась. Але навіть тоді ніхто не розумів, що причиною був вірус. Ми лише знали, що люди помирають від цирозу й раку печінки", – зазначив вірусолог, лавреат Нобелівської премії з медицини Гарві Альтер.
Таємничу недугу вдалося розсекретити у 1989 році. До цього часу людству були відомі лише збудники гепатитів A та B. А от загадковий вірус прозвали "ні А, ні В", й ліків від нього не існувало. Лише завдяки дослідженням трьох вірусологів згодом вдалося створити копію вірусу й довести, що він може самостійно поширюватися та спричиняти гепатит С. Нині це одна з найпоширеніших хвороб, через яку щороку помирає 400 тис. осіб, порахували у Всесвітній організації охорони здоров'я. Втім, завдяки відкриттю Нобелівських лавреатів недугу можна оперативно й вчасно виявити та вилікувати.
"Успіх у лікуванні гепатиту С і той факт, що його можна позбутися, подарував надію на те, що ми зможемо подолати і такі хронічні вірусні інфекції, як гепатит В та ВІЛ. Навіть якщо їх повністю не викоренити з організму, щонайменше ми можемо знайти антитіла, які дозволяють тримати хвороби під контролем завдяки постійному лікуванню", – пояснив вірусолог, лавреат Нобелівської премії з медицини Чарльз Райс.
"Ця нагорода стане натхненням для кожного, хто бодай раз дивився на зірки, але навіть не здогадувався, що серед них на небі є таємничі чорні діри", – наголосила членкиня Нобелівського комітету Аріель Ґубар.
Чорна діра – це частина космосу, яка а мільйони, а то й мільярди разів важча за Сонце, втім набагато менша за площею. Її гравітація настільки потужна, що з неї не може вислизнути навіть світло. Фізик-математик Роджер Пенроуз довів, що чорні діри можуть утворюватися насправді, й у них припиняють діяти всім відомі закони природи. Цим самим науковець вийшов за межі ідей Ейнштейна й зробив найважливіший внесок у його теорію відносності, бо сам геній сумнівався в існуванні чорних дір. Відкриття знакове, бо в майбутньому чорні діри можуть стати альтернативними джерелами енергії.
Райнгард Ґенцель та Андера Ґез натомість отримали визнання за те, що відкрили надмасивний компактний об'єкт у центрі галактики Чумацький Шлях – чорну діру Стрілець A. Її вивчали протягом 30 років. Учені розробили методи, які дали можливість побачити центр Чумацького Шляху крізь хмари міжзоряного газу й пилу, надали докази існування чорної діри та побудували траєкторію руху зірок довкола неї. Андреа Ґез – четверта жінка в історії, яку нагородили Нобелем із фізики.
"Про існування надвеликих чорних дір у нашій галактиці ми могли припускати лише зі спостереження за іншими галактиками. Але наше дослідження перетворило можливість на факт, за що ця робота й отримала нагороду. Скажімо, що ми помножили докази на показник 10 млн. Лише подумайте, як щось збільшується в 10 млн, і ви зрозумієте, наскільки це грандіозний крок", – зазначила вона.
За "переписування коду життя" присудили цьогоріч Нобелівську премію з хімії. Її вперше розділили дві жінки. Науковиці розробили так звані генетичні "ножиці", чим спровокували революцію в галузі генної інженерії. Інструмент може розрізати з неймовірною точністю будь-яку молекулу ДНК тварини, рослини чи мікроорганізму, або ж навпаки – відновити зв’язок всередині гена. Винахід допоміг зробити посіви стійкішими до посухи, створити інноваційні методи подолання раку й подарував надію на лікування спадкових хвороб. Зараз генетичні "ножиці" навіть випробовують у боротьбі з коронавірусом. Вони можуть допомогти створити вакцину від COVID-19.
"Нині генетичні "ножиці" – розповсюджений інструмент у біохімії та молекулярній біології. Його використовують для виведення рослин та новітніх методів лікування людських хвороб. Пристрій винайшли лише 8 років тому, але він приніс людству велику користь. Можна тільки уявити, для чого ці "ножиці", яких не видно неозброєним оком, будуть використовувати у майбутньому. Можливо, вони здійснять мрію про лікування спадкових хвороб", – наголосила членкиня Нобелівського комітету Пернілла Віттунґ.
"Ми дивимося на світ лише раз – у дитинстві. Все решта – пам'ять". Цей рядок із поеми "Ностос" – одна з найвідоміших цитат американської поетеси Луїз Ґлік. Вона стала володаркою Нобелівської премії з літератури 2020 року. Жінка викладає англійську мову в найкращих університетах США й визнана однією з найвидатніших поетес сучасності. У її доробку близько двох десятків збірок поезії та прози. За одну з них – "Дикий Ірис" – у 1993-му письменниця удостоїлася Пулітцерівської премії. У її віршах переплетені страждання й життєві проблеми, гострий гумор, строга краса й символізм. Особливістю поезії Ґлік є образи з давньогрецької міфології, які часто з'являються на сторінках збІрок.
Сума цьогорічної премії – 10 млн шведських крон, тобто більш ніж 950 тис. євро. Нагородження відбудеться 10 грудня, в день смерті Альфреда Нобеля. Через пандемію церемонію проведуть онлайн і без традиційного помпезного банкету. Востаннє його скасовували у 1956-му, щоб не запрошувати радянського посла. Бо тоді Радянський Союз намагався знищити революцію в Угорщині. Зібрати цьогорічних лавреатів на святкування організатори премії планують лише у грудні 2021-го разом із переможцями наступної Нобелівки. І хтозна, можливо, серед них будуть винахідники вакцини від коронавірусу. Христина Катарина, "Час. Підсумки тижня" Джерело: 5.ua
