Лише за одну ніч у Киргизстані відбулася революція. Протестувальники там захопили палац президента, уряд і звільнили колишніх лідерів із в'язниці. Причина людського спротиву в пострадянській республіці – невдоволення результатами парламентських виборів. І нині все йде до того, що вони можуть відбутися в Киргизстані знову разом із достроковими президентськими. Виходить, що протестна республіка досягла того, чого не змогла досягти інша – Білорусь. Навіть з'явився непоганий жарт: "Чому білоруси не можуть звільнитися від Олександра Лукашенка? Тому що в них немає стільки киргизів". Про це – в сюжеті "Підсумків тижня".
Революція за одну ніч! Тисячі киргизів вийшли на протести й за лічені години взяли штурмом
парламент, мерію столиці, Комітет національної безпеки та Адміністрацію президента. Ніч проти 6 жовтня стала безсонною для Киргизстану. Вулиці Бішкека нагадували поле бою: всюди сліди від вибухів, барикади та потрощені автомобілі. Демонстранти громили державні будівлі, топтали й спалювали портрети президента, вимагаючи відставки. Людей обурили несправедливі результати виборів до парламенту. 4 жовтня Киргизстан обирав депутатів. Найбільше голосів здобули 4 провладні партії, а жоден з опозиціонерів мандата не здобув. Влада спробувала розігнати протестувальників силою. До середмістя Бішкека стягнули силовиків. У хід пішли світлошумові гранати, сльозогінний газ та водомети. Демонстранти кидали у відповідь каміння, шматки тротуарної плитки й коктейлі Молотова. Більш як тисяча поранених і один загиблий. "Я чекаю на оновлення влади в нашій державі. Треба позбутися старих облич і залучити депутатів, які працюватимуть для людей. Нам потрібен новий парламент", – прокоментував ситуацію мешканець Бішкека Ерлан Жумагазієв. Змусити людей розійтися силовикам не вдалося. І вже наступного дня Центрвиборчком скасував результати виборів. У відставку пішли уряд, спікер парламенту та мери найбільших міст. Піти на поступки протестувальникам готовий і президент.
Протести в Киргизстані5 канал / Час. Підсумки тижня "Мир та стабільність у країні важливіші за будь-які посади та депутатські мандати. Я особисто закликаю розслідувати кожне порушення під час виборів. Я підтримую зміни у складі уряду", – заявив президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков. Те, що вдалося киргизам за одну добу, вже два місяці не вдається білорусам. Після останніх президентських виборів, які не визнали демократичні країни, в республіці жодних змін громадяни не побачили. Щотижня на вихідних тисячі людей виходять на мітинги. І вони щоразу завершуються жорстокими розгонами та затриманнями. Віддавати кермо влади Олександр Лукашенко не планує. "У Лукашенка в Білорусі, починаючи з 1994 року вийшло зачистити політичне поле. Там поза президентською вертикаллю не існує ніякого офіційного, управлінського та політичного життя", – зазначив політичний експерт Дмитро Левусь. Лідери білоруської опозиції або за ґратами, або втекли за кордон. Головна суперниця Лукашенка Світлана Тихановська за підтримкою звернулася до Євросоюзу. Цього тижня просила її в канцлерки Німеччини.
"Ми обговорювали, як спростити отримання віз для білорусів, яких переслідують і які не можуть швидко виїхати з країни. Допомоги потребують також опозиційні журналісти, студенти та правозахисники", – наголосила Тихановська.
Протести в Білорусі5 канал / Час. Підсумки тижня До Мінська Тихановській дорога закрита. Слідом і Москва оголосила білоруську опозиціонерку в розшук. За придушення демонстрацій та маніпуляції на виборах Європейський Союз вдарив по офіційному Мінську санкціями. У чорному списку 40 чиновників. Але прізвища Олександра Лукашенка в переліку немає. Хоча ЄС не визнає його президентом і наполягає провести нові вибори. З іншого боку, остаточно розривати відносини з останнім диктатором Європи Брюссель не поспішає. "Санкції в Білорусі доведуть свою ефективність. Ми продемонстрували, що Європейський Союз ніколи не підтримає тих, хто порушує закон та принципи демократії", – заявила Ангела Меркель. Як і в Білорусі, в Киргизстані рейтинги влади перед виборами остаточно підірвала пандемія коронавірусу. Смертність від цієї інфекції в Киргизстані – одна з найвищих у світі, лікарні переповнені, бракує й медикаментів. Лише за офіційними даними, п'ята частина населення в Киргизстані – за межею бідності. Майже мільйон громадян працюють за кордоном, бо не можуть знайти гідної роботи вдома. Народний гнів лише чекав останньої краплі.
Киргизстан5 канал / Час. Підсумки тижня І Білорусь, і Киргизстан мають спільне радянське минуле й тісні відносини з Росією. Обидві країни Москва вважає своєю сферою впливу. І побоюється, що ті змінять зовнішньополітичний курс. От тільки шестимільйонний Киргизстан на противагу авторитарній Білорусі називають "островом демократії" в Центральній Азії. На відміну від сусідніх авторитарних держав – Казахстану, Узбекистану, Таджикистану та Китаю – в Киргизстані мають голос опозиційні сили, а повноваження президента обмежені. Суспільство, як і чиновники, поділене на клани, а країна – на північ і південь – горами. Ба більше, киргизи вже валили владу вуличними протестами. Тюльпанова революція 2005-го та квітневий переворот 2010-го змусили корумпованих президентів тікати за кордон. Політики в Киргизстані добре пам'ятають, яке покарання на них чекає за репресії проти бунтівного народу. "По-перше, є досвід, по-друге є стала практика, є загальнонаціональна традиція, яка починаючи з 2005 року спрацьовує в такий спосіб. Як додатковий чинник, те, що нинішній президент Жеенбеков, не зумів побудувати за час президентства ефективну систему контролю над силовими структурами та чиновництвом", – зазначив Левусь. Політична картина в Киргизстані постійно змінюється під протести народу. Опозиція голосить про перемогу й намагається поділити владу. Але президент Сооронбай Жеенбеков і досі на посаді. Обіцяє піти, щойно затвердять новий легітимний уряд.
Вероніка Орєхова, "Час. Підсумки тижня" Джерело: 5.ua
