Іловайськ — важливий залізничний вузол за 40 км від Донецька та за 12 кілометрів від траси Н-21, що сполучає Луганськ з Донецьком. Якби українські військові у серпні 2014 року отримали контроль над містом, вони могли б відрізати постачання зброї та живої сили противника до окупованого Донецька.
Більш того, взявши під контроль дану трасу та закріпившись на північних околицях Макіївки, українські воїни могли б узяти у кільце проросійських бойовиків у Донецьку. Тобто контроль над містом тоді вважався майже головним ключем до перемоги українців.
Операція зі взяття Іловайська була дуже масштабною: понад 300 кілометрів по лінії фронту.
Її метою було знищення укріпрайонів і блокпостів бойовиків та встановлення повного контролю над Іловайськом.
Перша спроба захопити Іловайськ силами 40 БТрО "Кривбас", посиленими 2 танками та 2 одиницями БМП 51 ОМБр й загоном добровольців з ДУК, за наказом генерала Хомчака відбулася ще 6-7 серпня. Наступ провалився.
Вже 10 серпня до сектора ввели добровольчі підрозділи батальйонів "Азов", "Донбас" та "Шахтарськ" з особовим складом близько 200 бійців. Вони мали здійснити штурм Іловайська. У штурмової групи був 1 танк, 1 БМП та 1 броньована вантажівка КаМАЗ Азову "Прянік". Проте вже невдовзі після початку штурму єдиний танк підірвався на сільській дорозі неподалік села Світле Старобешівського району, вантажівка заглухла й наступ захлинувся. Тоді в боях загинули 12 українців.
Проте цього ж дня підрозділи 40 БТрО змогли встановити 4 блокпости: в с. Грабське, західніше с. Зелене, на автотрасі Іловайськ – Харцизьк на північ від Іловайська та в с. Покровка. Це створило сприятливі умови для успішного штурму міста. Ці позиції українські військові успішно утримували до кінця серпня.
12 серпня українські бійці намагалися захопити місто з боку Шахтарська, проте сепаратисти вели вогонь з важкої техніки з житлових кварталів, тож штурм не дався.
Ще одна спроба захопити місто розпочалась 18 серпня. Українські війська взяли під контроль більшу частину Іловайська. Але вже 23-24 серпня Росія ввела сюди свої регулярні війська.
Вадим Якушенко, колишній боєць 39-го батальйону тероборони, воював на одному з блокпостів української армії, які оточували Іловайськ.
Розповідає, що 24 серпня потрапив там у полон до регулярних військ РФ.
Вадим Якушенко пробув у полоні чотири місяці.
"Вони і не приховували. Все це наводило на думку, що це не якісь сепаратистські угруповання "ДНР", а саме російська армія: амуніція, специфічна манера розмовляти, позивні "Рязань", "Тула", "Москва", однакова форма, єдине, що без шевронів, білі пов'язки, техніка з маркерами: білі круги і затерті номери... Там був такий Ваня, десантник з Костроми, який відкрито казав, що він з 76-ї псковської десантної дивізії російської армії. Розповідав, що їх підняли на навчання, перекинули до Ростовської області і буквально за день вони були вже в Україні. "Ви мені зіпсували відпустку", - казав Ваня. Бо він недавно одружився і планував медовий місяць, а замість цього - дзвінок з частини, ешелон, Ростов і Україна. Це він казав нам у вічі".
Він каже, що українськими полоненими прикривалися, як "живим щитом", поки росіяни два дні облаштовували позиції у районі Старобешевого, Нового Світу і Чумаків, з яких потім розстрілювали колони сил АТО.
28 серпня в Іловайський котел потрапили батальйони "Донбас", "Дніпро-1", батальйони МВС "Херсон", "Світязь" і "Миротворець", "Шахтарськ", зведена рота 93-ї та 17-ї бригад ЗСУ.
29 серпня президент Росії Путін виступив з пропозицією про "гуманітарний коридор", гарантувавши українським військовим вихід з міста.
30 серпня колони українських бійців під час проходу так званим коридором були підступно розстріляні росіянами.
Втрати українців під Іловайськом стали наймасштабнішими за весь час бойових дій на Донбасі.
У 2019 році Генштаб ЗСУ оприлюднив оновлені дані про втрати українських військ у боях під Іловайськом.
"Кількість загиблих військовослужбовців у боях за Іловайськ – 220 осіб, 44 – поранено, 40 – зниклих безвісти, 13 утримують у заручниках (станом на 22 серпня 2019 року) ... "Саме 29 серпня 2014 року (у "зеленому коридорі" - ред.): загинуло – 129 осіб, поранено – 18 осіб, зникли безвісти – 22 особи (станом на 22 серпня 2019 року – 10 залишаються), у заручниках – 10 (станом на 29.08.2014)", – говориться у відповіді.
У Генштабі зазначають, що "до загиблих додано кількість зниклих безвісти, які були ідентифіковані за експертизою ДНК станом на 16 серпня 2019 року". Такі цифри не враховують загиблих добровольчих підрозділів МВС, які воювали в Іловайську в серпні 2014 року разом з армією.
Раніше військова прокуратура повідомляла, що загальні втрати МВС і ЗСУ під Іловайськом становили 366 бійців. Колишній начальник Генштабу ЗСУ Віктор Муженко повідомляв, що добровольчі батальйони втратили в тих боях 200 бійців.
З урахуванням даних Генштабу, загальні втрати сил АТО під Іловайськом у серпні 2014 року можуть сягати 420 бійців.
Рік тому дослідницька група Forensic Architecture із Лондона також оприлюднила докази того, що російська армія брала участь у боях за Іловайськ.
Зокрема, йдеться про численні знімки з супутників, на яких зафіксовані колони російської військової техніки на території України й танки Т-72Б3, які на той час використовувалися тільки російською армією. Дослідники скористалися спеціальним програмним забезпеченням, завдяки якому можна було швидко проаналізувати 2500 годин відео, опублікованих жителями регіону на YouTube у період боїв.
Читайте також: Іловайська трагедія: хронологія протистоянь російським військовим та незаконним бандформуванням
І ще: Муженко стосовно Іловайської трагедії: Хомчак знав, що немає "зеленого коридору", ще попередньої доби
Джерело: 5.ua
