Лікарі в окремих регіонах України працюють на виснаження. В країні брак вірусологів та інфекціоністів. У лікарнях брак вільних ліжок. Лабораторії не встигають обробляти тести. А українці продовжують нехтувати засобами захисту. Замкнене коло і майже 50 тисяч хворих на COVID-19. Найважче зараз на Львівщині, Волині, на Закарпатті. Там вже переповнені лікарні. І до речі медики зараз говорять про те, що вірус стає непрогнозованим.
Людина може здати один тест. Він покаже – негативний результат. Потім може здає інший – а він виявляється позитивним. І за цей час може "згоріти" умовно півлегені. І є ще один прикрий висновок. Українці і весь світ має вчитися жити з такою хворобою, як коронавірус. І особливо берегтися треба тим, хто має хронічні захворювання і важко переживає пневмонії. Про важкі будні львівських медиків і про те, як лікарі деяких районів совають ліжка, щоб вмістити усіх хворих – дивіться далі у матеріалі Марти Шикули.
Львівщина
Львівська обласна інфекційна лікарня-передова у боротьбі з COVID-19 на Львівщині. Тут невпинно триває боротьба за життя із агресивним вірусом.
"Ви бачите мене. Тяжкого хворого, з того світу витягнули..., легені майже не дихали", – розповідає про свій випадок один із пацієнтів.
Нині у медзакладі вже немає пацієнтів з легким перебігом хвороби, усі госпіталізовані, тяжкі або у критичному стані, на апаратах штучної вентиляції легень. Ліжок у лікарні забракло ще три тижні тому, розповідають медики.
Ірина Пастушко, лікарка-інфекціоністка Львівської обласної інфекційної лікарні, каже: "Вірус мутував. Не було проявів пневмонії, це була температура, слабість, незначний кашель. А зараз немає кашлю, зразу наростають прояви дихальної недостатності,задишка, двобічна пневмонія. Це надзвичайно важкий перебіг".
До основних симптомів коронавірусноі інфекції, у пацієнтів додаються ще й нервові розлади.
Ірина Пастушко розповідає: "У них є страх, це панічні атаки і більшість з них потребують консультацію психолога, вірус впливає на нервову систему, він дає прояви енцефалопатії, депресії. Срах смерті в них також дуже присутній".
Таміла Алексаян, завідувачка відділення Львівської обласної інфекційної лікарні, говорить: "До такого розвитку подій як зараз, ми не готові просто морально і фізично. Ми всім забезпеченні, але людський ресурс вичерпується. Люди працюють понаднормово, в тяжких дуже умовах. Це звичайно втомлює і з часом почне страждати якість надання медичної допомоги".
Коронавірусна інфекція у червні накрила Львівщину. Другий тиждень поспіль область посідає перше місце в антирейтингу України за кількістю нових хворих.
Керівник штабу з ліквідації надзвичайних ситуацій Львівської області Андрій Васько говорить: "Зараз така ситуація, яку прогнозували ще в лютому, що прийдуть послаблення карантину і епідемія в Україні розпочнеться в такому порядку,як вона починалася в Європі".
На початку пандемії недужих на коронавірус госпталізовували у чотири лікарні. Нині ковід-пацієнтів лікують у 12 медзакладах Львова та області. Ще три лікарні залишаються резервними.
На початку літа з місцями ситуація була напружена. Медики відкрили додаткові відділення та залучили до роботи районні лікарні. На інфекціоністів змушені перекваліфіковуватися хірурги, ортопеди і травматологи.
Андрій Васько каже: "Ми не зможем охопити всі напрямки і галузі одночасно, тому ми сфокусувалися на порятунок життів. Ми розгорнули додаткові місця для кисню, ми посилюємо нашу пропускну здатність кисневого забезпечення, налагодили медикаментозне постачання, налагодили постачання засобів захисту".
Без вихідних та перерви працівники лабораторного центру досліджують ПЛР-тести, найточніші аналізи на COVID-19. 90% аналізів впали на руки тутешніх медиків, і лише 10% допомагають робити інші лабораторії. Найбільше навантаження відчули у перші дні епідемії, через страх захворіти, ПЛР-аналіз йшли здавати усі охочі і безпідставно. Тому, хворим доводилося чекати на результати до 10 днів. Нині ПЛР-тести роблять визначеним категоріям.
Олег Когут, т.в.о. директора Львівського обласного Центру лабораторних досліджень МОЗ України, розповідає: "Інколи буває, що вона беруть забагато контактних осіб. Мазки і проби з лікарень, які відкриті для лікування хворих на коронавірусну інфекцію. То для нас аксіома і ми мусимо їх робити однозначно в 1-у чергу. Це як правило 2 категорії пацієнтів. Перші тільки поступили з ознаками захворювання, якщо немає коронавірусу, то для нього буде небезпека, бо там є хворі. Друга – це особи, які йдуть на виписку. Бо лікарні, на жаль, завантажені, і якщо в людини зникли ознаки захворювання, якщо в нього є негативний результат, відповідно людину можна виписати".
Нині пацієнтів без симптомів чи підозр на COVID-19 відправляють на ІФА-тестування. Це додатковий тест на коронавірус, за результатом якого можна дізнатися чи ти хворий зараз та чи хворів раніше. За рішенням міської ради з результатами таких тестів можуть працювати ресторани, малий бізнес. Безкоштовним імуно-ферментним аналізом можуть скористатися медики, вчителі та дежорслужбовці. А також інші категорії пацієнтів за скеруванням сімейного лікаря. Але наплив охочих пройти тест такий, що лабораторії не встигають з результатами. Їх доводиться чекати по кілька днів. Швидко і без черг – у приватній клініці. Там вартість ІФА-тесту від 500 до 1000 гривень. Але в його достовірність вірять не усі.
Олег Когут каже: "Я не можу оцінити тестів на імуноферментний аналіз, але вони передбачені МОЗ. Раз передбачені, значить інформативні. Якшо там буде позитивний результат ,виявлені імуноглобуліни "м", ми однозначно візьмемо для контролю на ПЛР.
Зараз у холодильнику лабораторного центру на дослідження чекає приблизно тисяча проб. Але на добу тут можуть робити лише 500 плр-тестів. Водночас, щодня, до лабораторії надходить удвічі більше. Вихід знайшли. тут є приміщення і обладнання для додаткової лабораторії. Але бракує вільних рук для проведення аналізів та грошей на ремонт. Керівництво центру вже звернулися до Києва, в МОЗ. Прохасять допомогти.
Київ та інші області
У столиці про проблему регіону знають. У профільному комітеті запевняють: збільшили б штат, якби могли, але у країні мало вірусологів та епідеміологів.
Михайло Радуцький, голова комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування, говорить: "Минулий уряд десь чотири роки не готував лікарів-вірусологів, не готував епідеміологів. В нас дійсно в країні є великий дефіцит. Це не тому, що не дозволяють збільшити штат, а саме тому, що в нас немає фахівців".
Проблем чимало не лише у Львові. За даними МОЗ, переповнені лікарні у Волинській й Закарпатській областях. Там уже задіюють лікарні другої хвилі. Критично і у Рівному.
Міська лікарня у Рівному більше не приймає хворих на COVID-19 з області. Лише місцевих. І це при тому, що заклад є опорним для обласного центру та 5-ти районів.
Не приймають хворих з області і у лікарнях Івано-Франківська. Вільних ліжок немає. Усе через зростання кількості недужих і небажання мешканців області лікуватися в райцентрах. Додало навантаження і те, що під час повені, яка вирувала в регіоні, пацієнтів однієї з лікарень евакуювали до обласного центру.
Міський голова Руслан Марцінків каже: "Якщо такими темпами буде йти ми у цьому тижні заб'ємо повністю лікарні, нам доведеться до варіанту Б підходити".
А варіант Б – це відкривати лікарні другої хвилі.
Віталій Федорів, голова Івано-Франківської ОДА, каже: "З метою розвантаження зайнятих ліжок, визначено три заклади другої хвилі для на 113 ліжок для госпіталізації хворих".
Пацієнти у лікарнях другої хвилі є, але панікувати не варто, бо хворих меншає описують ситуацію у своїй області лікарі із сусідніх Чернівців. Місто першим опинилося у пастці коронавірусу. Пік заповненості медзакладів там фіксували від середини квітня до середини травня.
Чи витримають другу хвилю коронавірусу? Лікарка каже: готові до неї, але не всі. А от чиновники запевняють – ситуація під контролем.
Олег Чорний, директор Департаменту охорони здоров'я ОДА, каже: "На сьогодні ми маємо 14 баз, які надають допомогу для COVID-19. І вони можуть у будь-який момент розгорнутись. Заповненість ліжкового фонду 42%".
Якщо у західних областях лікарні здебільшого заповнені. То у столичних закладах ситуація різна.
На умовах анонімності лікарка одного з медзакладів, де лікують хворих на коронавірус дітей, розповідає: зараз заповненість ліжок навіть менша, ніж торік.
Лікарка одного із медзакладів "5 каналу" розповіла: "Так згодна. Нас підготували: апаратура, персонал, всі засоби захисту. Тобто все що треба було, все є, все закуплено. І сидимо чекаємо. От як ми з першого дня чекали, так ми чекаємо і до сьогодні".
А от в Олександрівській лікарні навпаки – реанімації заповнені.
Людмила Антоненко, головна лікарка Олександрівської лікарні Києва, говорить: "Ми справляємося, але переповнена, заповнене відділення реанімації. Важка категорія хворих з вираженою дихальною недостатністю на жаль помирають".
"Ви бачите, швидка допомога проїжджає, вже скільки ми тут стоїмо, вже три машини проїхало. Тобто хворі поступають", – каже один із медпрацівників.
Хоч і не так багато, як раніше, говорять у четвертій лікарні Києва. Донедавна одночасно могло приїжджати і до 20-ти швидких. На початку червня ми зафільмували у цій лікарні, як медпрацівники вивозять декілька тіл людей, що померли від ковіду. Цього разу побачили лише швидкі і декілька пацієнтів. Медики пояснюють: раніше приймали всіх без винятку. Тепер у декількох лікарнях столиці діють пункти сортування, звідки в опорні лікарні відправляють лише тих, хто має підтверджений діагноз, або тих хто у складному стані та поки що чекає результатів тесту. Тож вільні місця є.
Леонід Чибісов, заступник директора Київської міської клінічної лікарні №4, розповідає: "У нас розгорнуто 375 ліжок. На ліжках інтенсивних знаходиться 10 людей, ще п'ять ліжок є. Ліжок у нас достатньо для того, щоб сьогодні-завтра і, я маю надію, що і в майбутньому надавати допомогу всім".
На випадок другої хвилі у ще семи медзакладах міста підготували додатково майже 800 ліжок нарахував міський голова Віталій Кличко.
"Додатково виділені місця в Олександрівській лікарні. Там виділили ще один корпус для прийому і лікування хворих на коронавірус", – сказав чиновник.
У владних кабінетах теж запевняють: до другої хвилі активно готуються. Створюють держрезерв засобів захисту і ліків. Й оснащують медзаклади.
Михайло Радуцький каже: "Буде програма по приймальних відділеннях. Там це дасть можливість, що будуть в лікарнях навіть у маленьких містах апарати комп'ютерної томографії".
А ще закликають усіх вакцинуватися від хвороб, аби восени ситуація з коронавірусом не ускладнилася через інші епідемії.
Віктор Ляшко, головний санітарний лікар України, сказав: "Дорослі кожні десять років дифтерія і правець. Діти: гепатит Б, туберкульоз, кір, паротит, краснуха, дифтерія, правець, кашлюк, поліомієліт і хібінфекція. Вакценуйтесь, захищайте себе".
Та чи допоможуть поради чиновників, якщо українці схоже зовсім забули про коронавірус, передовсім одягати маски у транспорті й у приміщеннях.
Як і забули, що таке соціальна дистанція. Це міська кільцева електричка, вона лише нещодавно відновила роботу. Втім, щоб проїхатися, для початку доведеться поборотися за місце. У час пік люди їдуть впритул одне до одного.
А така тиснява в потязі з Києва до Ніжина.
Фахівці кажуть: якщо українці і надалі впевнено нехтуватимуть карантином і не дотримуватися елементарних правил безпеки, Україна ще довго залишатиметься червоною зоною, а в карантині доведеться жити не один місяць.
Андрій Васько, керівник штабу з ліквідації надзвичайних ситуацій Львівської ОДА, каже: "Ми можемо мати ситуацію достатньо складною, що можливо не всіх зможемо врятувати".
Ірина Саєвич, Марта Шикула, "Підсумки тижня"
