Оригінальна стрічка "Це було побачення" була створена у 1976 році, всупереч усім правилам кіно та правилам дорожнього руху.
В оригінальному фільмі C'était un rendez-vous (“Це було побачення”) французький режисер Клод Лелуш встановив на капот власного автомобіля Mercedes-Benz 450SEL відеокамеру та промчав вулицями Парижу, як навіжений. На постері короткометражки красувалось переднє крило Ferrari 275GTB і фільм увійшов у історію, як “кіно про Феррарі”.
44 роки потому Клод Лелуш перезняв свій хуліганський фільм під егідою Ferrari і вже зі справжнім “гарцюючим жеребцем”, хоча за кермо вже не сідав. Натомість, керувати автомобілем довірили гонщику Шарлю Леклеру. Зйомки цього разу відбувались не в Парижі, а у Монте-Карло, причому саме в той день, коли на вулицях міста повинна була проходити гонка Формули 1 Гран Прі Монако, скасована, через коронавірус.
Головним героєм рімейку став новий суперкар Ferrari SF90 Stradale, який несе піонерське знам’я італійської марки, маючи першість у багатьох аспектах. Це перший гібрид PHEV в історії Ferrari, перший серійний спорткар з силовою установкою на 1000 к.с., аеродинаміка створює притискну силу у 390 кіло на швидкості 250 км/год, а співвідношення маси до потужності становить 1,57 кіло на 1 кінську силу. Суперкар прискорюється з місця до першої сотні за 2,5 секунди, другу набирає через 6,7 секунд, після старту, а масимальна швидкість, на яку він здатен становить 340 км/год. Крім того, за рахунок акумулятора та трьох електромоторів, автомобіль здатен проїхати 25 кілометрів виключно на електроенергії, причому в такому режимі він здатен розвивати максимальну швидкість у 135 км/год.
Багатьох шанувальників бренду Ferrari та творчості Лелуша стрічка розчарувала – сучасним кадрам бракує “справжньості” та хуліганського духу оригіналу.
Джерело: auto.24tv.ua
