Як українець ледь не став першою людиною в космосі
Першим українцем, який побував у космосі – ще до здобуття Україною незалежності – був Павло Попович. Його політ відбувся в серпні 1962 року. Політика радянської верхівки не дозволила йому стати першою людиною в космосі:
"Нас готували до першого польоту нарівні з Юрою Гагаріним. Правда, ми з Ніколаєвим (ще один кандидат на політ у космос – ред.) знали, що ні я, ні він першими не полетимо. Піонером у космосі, згідно з тодішньою політикою, повинен бути росіянин. Від цього нікуди не дінешся", – згадував він.
Відома історія про те, як Попович виконував у космосі українську пісню. 24 роки прожив в Україні генеральний конструктор Сергій Корольов, однією з улюблених пісень якого була "Дивлюсь я на небо…". Так ось будучи на борту корабля, Попович виконав цю пісню. Він знав, що в Центрі управління польотами під час сеансу радіозв'язку присутній Корольов. Причому другу фразу Попович перефразував: "…ось я сокіл, і ось я літаю!" – замість "Чому я не сокіл, чому не літаю?".
Другий раз Попович літав у космос через 12 років – в липні 1974-го. За кожен із польотів українець отримав звання Героя Радянського Союзу.
Спочатку Корольову ламали пальці на руках, а потім... поховали у Кремлівській стіні
Під керівництвом Сергія Корольова 4 жовтня 1957 р. СРСР вивів на навколоземну орбіту перший штучний супутник Землі.
Завдяки науковцю в космосі побували перша тварина і перший екіпаж, а ще – відбувся перший радіозв'язок між двома пілотованими кораблями. У космос полетіли собаки Білка та Стрілка.
12 квітня 1961 р. вперше у світі в космос полетіла людина. Полетівши старшим лейтенантом, Юрій Гагарін приземлився вже майором. Політ Гагаріна тривав 109 хвилин, – і при цьому Сергій Павлович Корольов постійно залишався в тіні.
У 1938 році Сергій Корольов був заарештований за звинуваченням у завданні шкоди розвитку військової техніки. Причиною арешту став донос "доброзичливців". Спочатку покарання вiдбував на Колимi. Під час допитів НКВСники кілька разів ламали йому пальці і зламали щелепу – пізніше ця травма не дозволить врятувати життя Корольова... Для усвідомлення цинізму варто зазначити, що після смерті урну з його прахом встановили на Червонiй площi, в Кремлiвськiй стiнi.
У воєнний час тоді ще заарештований Корольов під керівництвом Туполєва в тилу будував літаки та ракети, а в липні 1944 року конструктора звільнили.
Улюбленими українськими піснями Корольова були "Дивлюсь я на небо…" та "Реве та стогне Дніпр широкий". До слова, саме пісня "Дивлюсь я на небо…" стала одним зі стимулів, що привели Корольова до захоплення космосом. А український космонавт Павло Попович зробив своєму головному конструктору справді неземний подарунок: заспівав Корольову його улюблену пісню… із космосу!
Нога людини ступила на Місяці – завдяки українцю
Завдяки українцю став можливим політ на Місяць американця Ніла Армстронга. Цей українець – Олександр Шаргей, більше відомий як Юрій Кондратюк.
У своїй першій книжці "Тим, хто буде читати, щоб будувати" (1919) він вивів основне рівняння руху ракети, навів схему та опис чотириступінчастої ракети на кисневоводневому паливі, камери згоряння ракетного двигуна з різними комбінаціями розташування форсунок окисника й пального, параболоїдного сопла й багато іншого. Запропонував використовувати опір атмосфери для гальмування ракети під час її спуску з метою економії палива, під час польотів до інших планет виводити корабель на орбіту штучного супутника, а для посадки на них людини й повернення на корабель застосувати компактний злітнопосадочний модуль (реалізовано американським агентством NASA у програмі Apollo), використовувати гравітаційне поле небесних тіл для додаткового розгону або гальмування космічного апарата для польотів у Сонячній системі ("пертурбаційний маневр"), розглянув можливість використання сонячної енергії для живлення бортових систем космічних апаратів і розміщення на навколоземній орбіті великих дзеркал для освітлення поверхні Землі.
1928 р. Олександр Шаргей за власний кошт опублікував роботу "Завоювання міжпланетних просторів" – більшовиків не цікавив космос, щоб виділяти гроші на такі "дурниці".
Він запропонував оптимальний шлях ракети після її старту ("траса Кондратюка"), а саме: вертикальний підйом крізь щільні шари атмосфери, а далі на орбіту за певною траєкторією. Він розглянув питання теплового захисту космічних апаратів під час руху в атмосфері. Але найголовнішою пропозицією стали проміжні міжпланетні бази із запасами всього необхідного для тривалого польоту. Він підкреслював необхідність створення постійної космічної бази на орбіті навколо Місяця, куди вантажі доставлятимуть автоматичні вантажні ракети, а міжпланетні кораблі зможуть поповнити запаси й продовжити шлях до Марса, Венери або Меркурія.
У Головному управлінні пілотованих польотів NASA під час підготовки програми "Аполлон" через ідеї Шаргея навіть посперечалися. Група керівника програми "Аполлон" Джона Губолта пропонувала вивести корабель на навколомісячну орбіту, потім відокремити і спустити на Місяць спеціальну кабіну. Саме цю ідею, з якою згодом погодилися всі розробники, американець узяв із книги Шаргея, яка дивом опинилася в Бібліотеці Конгресу США.
Губолт згадував, що коли в 1968 році спостерігав за стартом ракети, яка повинна була понести корабель "Аполлон-9" в напрямку до Місяця, то думав про українця, який розрахував трасу, по якій повинні були летіти троє астронавтів.
Коли в СРСР з візитом приїхав Ніл Армстронг, який став першою людиною на Місяці, то біля будинку в Новосибірську, де примхами долі колись опинився Кондратюк, астронавт зачерпнув жменю землі і забрав із собою.
Народжені в Північній Америці – з українською кров'ю
Роберта Лінн Бондар народилася в Онтаріо в родині етнічних українців. Вона стала першою канадською жінкою-астронавтом і першим лікарем-невропатологом, який побував у космосі – і там мала конкретне завдання: досліджувати вплив невагомості на людину та рослини. Її політ відбувся в січні 1992 року – через 8 років після зарахування Бондар до загону астронавтів. На її честь у Канаді названо 4 школи.
Роберта Лінн добре засвоїла українську мову, хоча на Батьківщині батька не була жодного разу. Є почесним доктором понад 20 університетів США й Канади, членом Конгресу українців Канади.
А доля космонавтки Джудіт Резнік свідчить, наскільки небезпечними є космічні польоти. Дочка єврейських емігрантів з України, в січні 1978 року вона була відібрана в кандидати на політ, який став для неї перший. І який успішно відбувся наприкінці серпня 1984 року – на борту корабля "Діскавері.
Однак її наступна експедиція в космос 1986-го стала для Джудіт останньою. Під час старту космічного корабля Challenger загинули всі семеро членів екіпажу, включно із нею.
Батьки Гайдемарі Стефанишин-Пайпер емігрували в США із Західної України. Астронавт полетіла в космос в 2006 році. У січні 2007 року американка прилетіла в Україну, де відвідала рідне село батька, де живуть 16 двоюрідних братів і сестер Стефанишин-Пайпер. До речі, саме її Леонід Каденюк вибрав як людину, яка повинна була повідомити його сім'ю, якби він загинув під час польоту в 1997 році.
"Коли відчуваєш поштовх від двох ракетних двигунів, як вони запалюються і ракета піднімається – це величезне хвилювання. Ти знаєш, що це просто неймовірна сила, яка намагається виштовхнути нас у повітря. Це неймовірно. При цьому ти сидиш у кріслі, прив'язаний. І ти дійсно відчуваєш цю неймовірну силу. Все, про що я думала – вау, я зараз буду в космосі! Це насправді сталося – я в космосі", – згадувала вона свій перший політ.
Шатл із фільму "Армагедон" – і українські космонавти
Політ першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка у складі міжнародної експедиції відбувся 1997 р. і тривав 17 днів.
Українець летів на тому самому шатлі, який у 2003 році згорить, повертаючись на Землю. Цей самий корабель використовували для зйомок у фільмі "Армагеддон" із Брюсом Віллісом і Беном Аффлеком. Згаданий фільм знімали саме тоді, коли Каденюк тренувався в NASA.
"Армагеддон" знімався у мене на очах, коли я проходив підготовку в США. Одного разу ми приїхали на мис Канаверал, на чергове тренування, і там проходять зйомки. Наш корабель "Колумбія" був живою декорацією в цьому фільмі. Сама ідея фільму дуже хороша і актуальна. Але сам фільм я сприймав дуже погано. Там було багато вибухів, а такого не буває", – згадував перший космонавт незалежної України.
Леонід Каденюк мріяв вирушити в космос, відколи дізнався про політ Юрія Гагаріна. Тоді майбутньому українському космонавту було 10 років.
У 1976 році його відібрали до загону радянських космонавтів. Мрію життя вдалося здійснити через 21 рік.
У космосі Каденюк досліджував вплив невагомості на три види рослин – ріпу, сою і мох.
Для пробудження космонавтів на кораблі зазвичай використовуються мелодії, обрані самими учасниками програми. Каденюк собі на "будильник" поставив гімн України. Тому двічі за час його перебування в космосі учасники міжнародного екіпажу прокидалися під музику Михайла Вербицького.
Перший космонавт України Леонід Каденюк пішов із життя в січні 2018 року.
У СРСР цю трагедію старанно замовчували
Дуже мало відомо про трагічну історію молодого українського космонавта – учасника першого загону космонавтів, відібраних для перших польотів у космос. Поруч із Гагаріним, Леоновим і Поповичем був і 23-річний Валентин Бондаренко з Харкова.
З 31 травня 1960 року він проходив підготовку до польоту на космічному кораблі Восток.
Під час одного з тренувань Бондаренку довелося 10 днів пробути в суднокамері – це було випробування тишею і самотою. У кінці він зняв з тіла датчики, протер їх спиртом, але необережно кинув вату на спіраль розжареної електроплитки. В умовах чистого кисню вогонь поширився по камері, яку неможливо було швидко відкрити.
Лікарі 8 годин боролися за життя Бондаренка. Група космонавтів на чолі з Гагаріним кілька годин провела в лікарні.
Через 19 днів після загибелі молодого харків'янина перша людина полетіла в космос.
У Радянському Союзі про його смерть ніде не повідомлялося. Перші згадки про цю історію з'явилися на Заході аж 1980 році, а в СРСР аж у 1986 році – через 25 років після його смерті.
Першою в незалежній Україні в космос могла полетіти жінка
Був також великий шанс в української жінки стати космонавтом. Нею ледь не стала Надія Адамчук, яка у 1990-х була співробітницею Інституту ботаніки імені Холодного Національної академії наук України.
У 1996 році її включили до складу групи космонавтів України для проходження підготовки до польотів на кораблях системи Space Shuttle (крім Адамчук, там були Каденюк, В'ячеслав Мейтарчан і Ярослав Пустовий). У листопаді 1996 року вона прибула в США для проходження передпольотної підготовки. Однак незабаром перервала підготовку і повернулася в Україну.
Американські психологи вважали негативом те, що Адамчук не мала досвіду боротьби зі шкідливими звичками. Зрештою, у космос від України відібрали Каденюка, який більше 20 років готувався до цієї події.
Адамчук згодом обробляла і перевіряла результати експериментів із рослинами, які проводив у космосі український астронавт. А в 2003 році отримала премію президента України за роботу "Гравічутливість рослин на клітинному і молекулярному рівнях".
Українські художники – у космосі
На першій в історії художній виставці в космосі були представлені роботи львівського художника Ігоря Подольчака. Проходила вона на російській орбітальній станції "Мир" 25 січня 1993 року. У межах виставки були представлені два офорти, які розглядали двоє російських космонавтів – Сергій Авдєєв і Анатолій Соловйов. Для підтвердження проведення заходу, вони зняли процес на відео.
"Твори мистецтва живуть не тільки на Землі, але й у космосі. Це необхідність, оскільки, коли людина потрапляє в космічний простір, працює в екстремальних умовах, то виникає потреба в мистецтві, можливо, навіть в незвичайному мистецтві", – говорили космонавти, знімаючи відео.
Виставка стала частиною проєкту "Мистецтво в космосі". Цей проєкт вперше представляв Україну на Бієнале мистецтва в Сан-Паулу (Бразилія) в 1994 році.
Космонавти повернули офорти на землю, поставивши на них бортову печатку.
У 2014 році Подольчак, який починав як художник і куратор сучасного мистецтва, за рейтингом видання Forbes був визнаний одним з 10 найбільш видатних кінорежисерів України.
Інформацію взято з відкритих джерел
Читайте також: "Визнаючи благородний характер української нації": як 101 рік тому Ватикан підтримав незалежність УНР
Джерело: 5.ua
