Група дослідників із Нової Зеландії, США, Сінгапуру та Німеччини знайшла величезне джерело магми (так званого суперплюма) під Новою Зеландією, яке у минулому стало причиною найбільшої вулканічної активності на планеті. Результати досліджння опубліковані у журналі Science Advances.
Геологи виявили, що близько 120 мільйонів років тому потік розплавлених порід відірвався від зовнішнього кордону ядра на глибині три тисячі кілометрів і швидко піднявся догори у вигляді суперплюма. Це спричинило виникнення зони з великою кількістю вулканів, подібної до тих, що спостерігаються також на Гаваях і в Ісландії. Згодом рух тектонічних плит зруйнувало вулканічне плато. Тоді один з фрагментів зсунувся на південь і зараз лежить в основі острова Північний у складі Нової Зеландії.
Сліди мантійного плюму були виявлені при аналізі швидкості проходження сейсмічних хвиль, викликаних землетрусами або штучними вибухами. Учені помітили, що хвилі, проходячи через плато Хікурангі, що на схід від Нової Зеландії, помітно прискорюються, досягаючи дев'яти кілометрів в секунду. Ці зміни в швидкості однаково високі для всіх хвиль, що поширюються в горизонтальному напрямку, але помітно нижчі для вертикальних.
Аналогічну різницю виявили для порід плато Маніхікі на північ від острова Самоа і плато Онтонг-Ява на північ від Соломонових островів. Всі вони виявилися фрагментами однієї і тієї ж вулканічної зони розміром більше двох тисяч кілометрів в діаметрі.
Нагадаємо, торік у Новій Зеландії внаслідок виверження вулкану загинули 15 людей.
Джерело: 5.ua
