Ранком четверга на позиціях біля Оріхового армійці чистять зброю. Поспішають. Що ближче до вечора, то стає небезпечніше.
З настанням сутінків біля Оріхового встигай пригинатися від ворожих куль та снарядів. Ворог активізується.
"Починають поодинокими пострілами, потім починають з підствольників. Починають нахабніти, то ми не відповідаємо, а коли вже набридають, то даємо відповідь", – каже військовослужбовець Олексій.
Так триває кілька годин. Ближче до півночі зброя окупантів змовкає. Стрілянина поновлюється на світанку.
"Втомлений. Ти ніч ждеш їх. Щоб хоч щось було. А починають під ранок, коли вже втомлений і сил немає", – розповідає армієць Мірадж.
Проте і дні біля Оріхового не минають без провокацій. На початку тижня Мірадж ішов на пост, коли окупанти у їхній бік почали гатити з мінометів.
"Ідеш собі такий, розслаблений, спокійні, і воно починає прилітати, то воно трошки починають руки тремтіти", – каже Мірадж.
Відстань на цій ділянці фронту настільки мала, що спостерігати за позиціями окупантів можна лише приховано за допомогою ось такої трубки розвідника.
Ворог розташував свої позиції на околицях населеного пункту. Розвідники точно знають, що там же, всупереч мінським домовленостям, ворог приховує великокаліберну зброю.
"Не знаю як культурним словом їх назвати! Ті що прикриваються мирними жителями, то не люди", – переконаний військовослужбовець Віктор.
У рідкісні години тиші окупанти облаштовують лінію оборони. Вкопуються глибше в землю за допомогою вибухівки.
Вікторія Ковальова, Олександр Лахтін, Сергій Могилевич, Луганська область, "5 канал"
[b][/b]
Джерело: 5.ua
