Репетиція в масках. Із 11 травня уряд дозволив проводити репетиції театральним колективам, які до цього перебували у вимушеній двомісячній перерві. Репетирувати тепер можна, виконуючи певні умови: лише з дотриманням дистанції та використовуючи засоби захисту. Як це виходить у київських та львівських акторів – кореспондент "5 каналу" Петро Троць розкаже.
Маски, рукавички. І закритий з усіх боків дворик – замість звичної зали. В акторів Львівського театру імені Лесі Українки – уже друге зібрання після поновлення репетиційного процесу. З дотриманням усіх карантинних норм.
"У всьому, чому можна закритому. Це читки, певні етюди, вчора працювали у дворику навіть. Це було круто – на свіжому повітрі", – каже Катерина Кудлач, акторка Львівського академічного драматичного театру імені Лесі Українки.
"Якщо репетиції відбуваються в приміщенні, на сцені чи в репетиційній кімнаті, то ми забезпечуємо санітайзерами, перед репетицією і в перерві між репетиціями відбувається вологе прибирання з дезінфікуючими засобами", – говорить Андрій Матюнка, завідувач трупи Львівського академічного драматичного театру імені Лесі Українки.
Після перерви у роботі актори одразу беруться за новий репертуар: розбирають п'єсу Вільяма Шекспіра "Сон літньої ночі". Події, у якій якраз відбуваються на свіжому повітрі.
В акторів Київського театру драми і комедії на лівому березі Дніпра – теж друга репетиція. Але під дахом. Тут теж розпочався розбір нового репертуару – п'єси Сергія Жадана "Хлібне перемир'я", яку досі ще ніхто не ставив.
"Це ж Сергій Жадан, у нього поганих робіт не буває. Це така дуже знакова робота, і для театру, і для всіх акторів", – розповідає Сергій Петько, актор Київського театру драми і комедії на лівому березі Дніпра.
Коли саме актори зможуть представити глядачам п'єсу – невідомо. Поки що театри мають лише моральні та фінансові збитки за два місяці карантину. І лише чутки, коли і як вони зможуть повернутися до повноцінної роботи.
"Говорять про те, що 30% глядацької зали. Для нас 30% - це ніщо. Театр, для тих, хто не знає, можливо, навіть державний театр фінансується частково. Ми не є бюджетниками, ми є трансфертниками. Отримуємо лише частку від заробітньої плати. На все інше заробляємо самі. На комунальні платежі, нові постановки, режисерів, частину зарплатні", – розповідає Стас Жирков, художній керівник Київського театру драми і комедії на лівому березі Дніпра.
Глядачів ці коридори не бачили із середини березня – коли і запровадили суворий карантин. Схожої такої тривалої вимушеної перерви театрали і не згадають: зазвичай весна для них – активний робочий сезон. І чіткої дати повернення до звичного життя поки немає.
Спрогнозувати, коли глядачі зможуть потрапити до театрів, не можуть і в уряді.
"Якщо анонсувати, що з 1 червня ми відкриваємо всі театри, а 1 червня буде спалах і ситуація буде погіршуватися, то ми просто дамо надію, яку просто не зреалізуємо", – каже Світлана Фоменко, в.о. міністерки культури України.
У Кабміні сподіваються, що окремі культурні установи зможуть повернутися до роботи після 1 липня. Але за яких умов, якщо усіх обмежень на проведення масових заходів на той момент ще не скасують – поки що невідомо.
Петро Троць, Марта Шикула, Михайло Третяк, "5 канал"
Джерело: 5.ua
