Ці позиції українських військових межують із ділянкою, де торік восени відбулося розведення військ. За ситуацією на фронті тут цілодобово стежать співробітники ОБСЄ за допомогою встановлених відеокамер.
Попри відеоспостереження час від часу на цій ділянці російські найманці вдаються до провокації. Останню влаштували днями.
"Це робиться для того, щоб камери ОБСЄ або інші спостережні прилади фіксували напрямок пострілів з нашого краю. Вони не знають, що нам заборонили вживати патрони, які можуть світитися вночі, тому стріляють, щоб камери зафіксували", – розповідає військовослужбовець Сергій.
Вдень окупанти поводяться тихо, але армійці постійно чують на боці ворожих позицій переміщення військової техніки.
"Ще два місяці тому ми менш чули запуски двигунів, хоча була зима, і їх треба було прогрівати більш частіше. Тому, я думаю, що в них трохи побільшало техніки", – каже армієць Сергій.
Колишній металург, мешканець Маріуполя, Сергій на фронт потрапив за мобілізацією у дві тисячі п'ятнадцятому році. Спочатку захищав Луганщину, тепер разом із побратимами боронить підступи до рідного міста.
Від Донеччини до Закарпаття. На цих позиціях Об'єднаних Сил разом несуть службу і захищають Батьківщину від окупантів мешканці семи областей України
В окопах розмовляють як російською, так і українською. І навіть жартують через особливості мовних діалектів кожного, розповідає боєць із позивним "Штіф". Сам він родом зі Львова.
"Я стараюся говорити тут більш-менш так, щоб мене розуміли, бо в мене теж акцент свій. Таке, на "стелю" кажем "повала", сміються трішки. А так, більш-менш стараюся говорити так, щоб мене всі розуміли. Ну, вже звикли, думаю. Деколи теж прикалуються, так теж говорять", – розповідає військовослужбовець з позивним "Штіф".
Мешканців Сходу та Заходу нині об'єднує одна мета – якомога скоріше прогнати окупантів із рідної землі.
Олена Уланова, Олег Корінний, Донецька область, "5 канал"
Джерело: 5.ua
