Двоспицеве кермо було з тонким ободом. Важіль коробки передач мав короткі ходи, що було зручно під час водіння. Позаду вільно поміщалося троє людей.
Автор: avtopogliad.com.ua
Багажник також вдало спроектували. Він був глибокий. Запасне колесо розмістили у внутрішній частині заднього крила. Навпроти – у внутрішній заглибині іншого крила встановили паливний бак. У разі потреби в дорозі замінити заднє колесо простіше, ніж у сучасних автомобілів – аби витягнути "запаску", не потрібно виймати весь багаж із багажного відсіку.
Двигун встановлювали 1,2-літровий потужністю 64 к.с. Він жвавіше набирав оберти за потужніший силовий агрегат "Москвича".
Автор: avtopogliad.com.ua
Модель розробили в Італії під маркою FIAT- 124. Ця модель була знаковою для фірми, бо 1966-го року їхнє дітище визнане кращим автомобілем року за співвідношенням ціни, якості й нових інженерних рішень. Право на випуск FIAT разом заводськими потужностями із випуску кузовів, двигунів й інших деталей радянська влада придбала у італійців.
З одного боку, в СРСР гостро стояла потреба в легковиках, існуючі заводи не могли її задовольнити. З другого боку, була й економічна причина – у той цей час в Радянському Союзі в населення "на руках" зосередилося багато грошей. Це дуже невигідно для економіки держави. І готівку збираються вилучити шляхом продажу достатньо дорогого і потрібного товару для людей.
Автор: avtopogliad.com.ua
У місті Тольяті , де збудували завод ВАЗ, виробляли не точну копію FIAT- 124, а модернізовану й адаптовану до наших доріг. Цікаво, разом із запуском нової моделі в СРСР почали з'являтися у великих містах станції обслуговування автомобілів, гайки на 13 і , на жаль, побільшало аварій – давалися взнаки двигуни зі швидшим набиранням обертів.
× Джерело: Gazeta.ua
