Як і кожен поважаючий себе автомобільний бренд, Запорізький автозавод крім "Запорожців" розробляв супутні моделі на його базі. Звісно, більшість з них так і залишилися концептами – проте це не значить, що нам нині нецікаво про них дізнатися.
Причини, за якими концепт-кари і перспективні розробки автовиробників не потрапляли на конвеєр, були різними: в одних країнах це – примхи ринкової кон’юнктури, в других – особливості планового народного господарства. Проте, десятиріччя потому ці прототипи цікаві нам як зразки техніки вітчизняної розробки.
Праворукий “Запорожець”
“Горбатий” ЗАЗ-965 випускався у праворульній модифікації з індексом 965С. Щоправда, було заявлено, що це всього лише поштова версія “зазіка”, і через праві двері водієві безпечніше виходити на тротуар до базових поштових скриньок.
Праворульний “Запорожець” був поштовим: відсік для мішків з кореспонденціями замість заднього сидіння, глухі задні вікна і логотипи на дверях.
Проте, не виключено, що таким чином готувалася експортна модифікація ЗАЗ-965 для країн з лівостороннім рухом, адже на ту пору різні радянські легковики непогано продавалися за кордоном. Жодного екземпляра “праворукого” ЗАЗ-965 до наших днів не дійшло. Чи справді планувалося масово продавати цю модель в розвинені країни з лівостороннім рухом, так і залишиться секретом.
“Запорожець” купе
Насправді це стильне купе створили не на ЗАЗі, проте все одно – професіонали. Купе під ім’ям КД або “Спорт-900” проектували співробітники науково-дослідного автомобільного інституту НАМІ.
Купе на базі малолітражок були модними на початку 1960-х. ЗАЗ прогавив момент, проте аматори не підкачали і зробили серію легких спорткарів КД.
Конструкція, що базувалася на агрегатах “горбатого”, відрізнялась високим рівнем технічної культури, і цілком годилася для серійного виробництва. Проте, все це було зроблено не “по роботі”, а для себе – команда інженерів та дизайнерів випустила партію з шести машин, які було оформлено як саморобки.
“Запорожець”-опозит
Наш “Запорожець”, який ми шануємо за грунтовну і аж ніяк не бюджетну конструкцію, спочатку ледь не укомплектували опозитним мотором, як у мотоциклів “Урал” і “Дніпро”. Нарешті конструктори московського заводу МЗМА, які разом з науковцями інституту НАМИ проектували майбутню українську малолітражку, розмістили в кормі спеціально спроектований 4-циліндровий двигун с протилежно розташованими циліндрами.
Для “Москвича-444”, який потім став ЗАЗ-965, двигун підбирали довго. Передостанній варіант – опозитна “четвірка”, з якої нарешті зробили V4.
На щастя, і цей опозитник не прижився – в першу чергу через незручності обслуговування. Конструктори НАМІ трохи змінили кут розвалу циліндрів і зробили “четвірку” V-подібною. І вона залишилася у виробництві аж до XXI століття.
Мікровен ЗАЗ-970
На базі моделі ЗАЗ-966 до 1965 року був розроблений металевий фургон ЗАЗ-970Б вантажопідйомністю 350 кг – в країні тієї пори дуже бракувало малотонажних вантажівок подібного типу.
На базі “Запорожців” була створена ціла лінійка моделей півдвищеної місткості: мікровен, пікап, фургон. Проте в серію вони не пішли.
Задньомоторна компоновка не стала конструкторам на заваді, і сходинка над двигуном у вантажному відсіку вважалася нормальним ділом. Адже на той час і в Європі були популярними автомобільчики вагонного компонування на базі задньомоторних Fait 600 та VW Kafer.
Армійський варіант
Військові замовлення на підприємствах автопрому були поширені не тільки в країнах з ринковою економікою. Працював на оборону країни і Запорізький автозавод. Взагалі-то, у “Запорожця” був військовий родич, створений на спільних агрегатах чудовий всюдихід – транспортер-амфібія ЗАЗ-967 ТПК. Але конструювали його не в Запоріжжі.
Утилітарний ЗАЗ-971Д мав повний привід, опалювач і салон, що трансформується. Армійська версія була коротшою – машина мала поміщатися у гелікоптер.
Власна розробка “зазівського” КБ – прототип 971Д. Автомобіль базувався на вищезгаданій моделі 970, проте мав повний привід та два варіанти бази – короткий власне для армії і довгий – для села. У виробництво утилітарний транспорт не запустили – армії вистачило УАЗів та плаваючих ТПК.
Сумна думка, винесена в заголовок – всього лише наше припущення. Адже не можна виключити, що деякі з цих машин десь збереглися. Ну а якщо ні, то ніхто не може завадити фанатам вітчизняної технічної історії відтворити унікальні машини у вигляді реплік. Принаймні, досвід інших країн свідчить про таку можливість.
Джерело: auto.24tv.ua
