Автомобілісти від цього, скоріше, виграли.
Автомобільні патенти та торгові марки – це спосіб для автовиробників та винахідників захистити свої ідеї, розробки та все, що вони могли б придумати з точки зору технології та дизайну автомобіля. Це спосіб показати інновації для автомобільного світу, аби зробити його кращим. Та не завжди нове означає краще.
Протягом 2018 року лідерами за кількістю патентів в автомобільній індустрії стали Toyota та Ford – обидві марки зареєстрували більш як 2 тисячі заявок. З відставанням у півтисячі патентів на третьому місці списпку опинилась марка Hyundai. Деякі з цих розробок в майбутньому з’являться на серійних автомобілях або ж серед запчастин на ринку аксесуарів. Інші мають туманні перспективни і залежать від багатьох “якщо”. Та є окрема категорія винаходів, для опису яких краще за все підходить слово “дивний”. Можна лише сподіватись, що вони ніколи не з’являться на ринку. Ось кілька прикладів винаходів на грані безумства:
Повітряна турбіна для підвищення потужності електрокара;
Телескопічний “хвіст” для покращення аеродинаміки на швидкості;
Ароматизовані вихлопні гази;
Лазерні склоочисники;
Асиметричний автомобіль;
Липкий капот для зменшення травматичності, при наїзді на пішохода;
Конвеєрна стрічка в багажнику для полегшення завантаження та розвантаження;
Мопед, вбудований в автомобіль;
Дрони для мийки автомобіля;
Двері машини, що перетворюються на крила для аеромобіля;
Конференц-кімната в машині;
Світлова система сповіщення пішоходів для автономних автомобілів;
Автомобіль з відкидною кабіною;
Система для вертикального паркування автомобілів;
Вбудована кавоварка;
Вбудований туалет;
Накладки на пасок безпеки у вигляді плюшевих героїв мультфільмів;
Розмежовувач для задніх сидінь.
Зображення: Vanarama
Деякі з описаних у патентах розробок, на перший погляд, можуть видатись цілком життєздатними. Каволюби італійці, наприклад, пробували оснащувати свої серійні автомобілі кавоварками. Ідея на практиці не прижилась – крім приємної можливості пити в дорозі свіжу каву, є ще й необхідність заправляти та чистити машинку, додаткові витрати на неї, її обслуговування. Фактично, ті ж проблеми завадили появі в автомобілях компактних біотуалетів, часом дуже потрібних тим, хто застряг у заторі.
Та навіть якщо патент отриманий, продукт запущений у виробництво і поставляється на конвеєр – зовсім не обов’язково, що він потрібний і корисний. Як, наприклад, щітки лобового скла з підігрівом. Деякі автомобільні марки пропонують “двірники” з підігрівом в якості недешевої опції, а численні виробники компонентів продають їх окремо для самостійного переобладнання. Ніби корисна річ, та чому ж вона не отримала масового поширення? Ми звернулись до експертів з інноваційних технологій для автомобілів та щіток, зокрема – компанії Bosch.
“Щітки з підігрівом – опція для преміальних авто, які вже мають технічні рішення, що вирішують проблему очищення скла в зимовий період. Зокрема, підігрів лобового скла або окремої зони під щітками. У такому випадку відпадає необхідність гріти окремо щітки.
Установка ж нагрівального елементу на щітки, тягне за собою істотну зміну конструкції склоочисників: збільшення ширини адаптера, розміру і ваги важеля, використання більш потужного мотора. А це йде в розріз з тенденцією до полегшення конструкції автомобіля. Та й для споживача фінансово невиправдана, адже середня ціна комплекту щіток з підігрівом в 2-3 рази вища за звичайні, а термін зносу – такий же, як у звичайних безкаркасних моделей. При цьому, останні виконують свою функцію на “відмінно” навіть за мінусових температур, якщо мова йде про флагманські моделі щіток”, – пояснила Віта Гребньова, продукт-фахівець компанії Bosch зі щіток склоочисників.
Джерело: auto.24tv.ua
