Один армієць поранений впродовж цієї доби на сході України. Станом на вечір зафіксовано 7 обстрілів. Ворог майже щодоби нагадує про себе обстрілами. Так українські захисники характеризують ситуацію біля Золтотого-4 на Луганщині. Щоправда, цілять окупанти по тих позиціях, де не відбулося розведення військ. Докладніше в репортажі Вікторії Ковальової.
Біля Золотого знову гаряче. Ворог припинив провокації лише на ділянці, де восени відбулося розведення сторін. Натомість на сусідніх позиціях обстріли відбуваються майже щоночі.
"Підло стріляє, це по-перше. По-друге, порушує всі режими тиші. Великокаліберне: ДШК у них працює, "покємон" працює. Інколи ВОГа закидують. Вчора закинули, коли ми копали", – каже військовослужбовець Ігор.
"У нас перша лінія. Достатньо близько. Так, що можемо, навіть спостерігати за противником. Зброя є великокаліберна. АК, ПК, СПГ, РПГ", – розповідає боєць Павло.
Завдання українських вояків на цій ділянці фронту - не допустити ворожого прориву. Зброя армійців тут працює лише у разі загрози життю чи втрати позицій. Така поведінка українських захисників не влаштовує окупантів.
"Вони стріляють стрілецькою зброєю для того, щоб ми вийшли, відкрили свою вогневу точку, і нанести більш серйозний удар. Або РПГ закинути, або ВОГами засипати, або навіть 82-гі міни прилітають сюди. Поки вони не знають, де ми конкретно знаходимось, вони провокують нас. Тільки виявили де ми, і починають тоді вже гасити з більшого зброї", – пояснює боєць Борис.
Серед оборонців Золотого-4 багато мешканців Донбасу. Про те, що таке війна, вони знають не з чуток, тому свідомо стали на захист цілісності країни.
33-річний Борис родом зі Слов'янського району Донеччини. Згадує, коли 14-го райцентр окупували терористи, - був ошелешений. Тільки-но українське військо вигнало російських найманців зі Слов'янська, підписав контракт зі збройними силами.
"Відчуття такі: як війна на моїй землі почалася? Нічого не віщувало біди, а тут прокидаєшся, і вже всі стріляють і воюють. Ось як це все розгорнулося. Шматок землі забрали. Нашої землі. Нехай до себе йдуть туди і там воюють", – переконує оборонець.
Ігор на передову пішов, щоб захистити Україну і від колишніх друзів дитинства. Нині чимало їх воює на боці терористів.
"– Пробачити це можна? - Ні! Ну, як?! У мене брат був на війні з 14 по 18-й рік. Я не можу цього простити", – наголошує Ігор.
"Привіт сєпарам! Ми завжди на варті! Так що - ворог не пройде", – запевняє Павло.
Вікторія Ковальова, Петро Ковальов, Луганська область, "5 канал".
Міни виробництва РФ розривались просто в будинках українців – ФОТО з Золотого
Джерело: 5.ua
