Видавництво "Фоліо" передало до Національної бібліотеки імені Ярослава Мудрогопередало серію книжок на воєнну тематику. Також були присутні і автори книг. Більшість з них – колишні
військовослужбовці, які стали письменниками.
"Піаніст" – такий позивний був у Ігоря Михайлишина на фронті. Обрав собі таке псевдо,тому що з дитинства захоплюється музикою. На піаніно грав на Майдані під час Революції Гідності, а згодом і у зоні бойових дій, куди пішов добровольцем.
"Влаштовували такі імпровізовані концерти. Кожен грав, що міг", – згадує письменник та ветеран російсько-української війги Ігор Михайлишин.
Ігор пройшов бої за Попасну, Лисичанськ та Мар'їнку. У полон на 115 днів потрапив після виходу з Іловайська. У своїй дебютній книзі "Танець смерті: щоденник добровольця батальйону Донбас" описує бойовий шлях і згадує побратимів. Назва книги співзвучна з однойменним твором Ліста – Танець смерті, та символізує війну і боротьбу добра і зла.
"Мені вдалось запам'ятати багатьох друзів, які загинули. Як вони себе поводили, їхні жарти, спілкування разом з ними. Я намагався їх передати в книжці, щоб вони жили і на папері" – розповідає письменник, ветеран російсько-української війни Ігор Михайлишин.
Пережите і побачене не давало спокою і тоді Ігор вирішив писати.
"Дуже важко було писати іменно за зелений коридо, коли ми виходили.Тому що тоді були надзвичайно важкі емоції, коли рятуєш побратимів, намагаєшся відбити атаку, метві тіла складали до купи і потрібно було це все ще раз пережити", – каже письменник та ветеран війни Ігор Михайлишин.
Разом з Ігорем передає свої книги до бібліотеки і Роман Зіненко, колишній морський піхотинець та доброволець батальйону "Дніпро-1". Він був серед тих, хто у серпні 2014 опинився в пеклі Іловайська.
"Я почав працювати над загальною хронікою іловайських подій. Я почав спілкуватися з побратимами з дуже багатьох підрозділів. І зрештою зявилася, напротязі двох років я працював над цією роботою, зявилася Хроніка Іловайської трагедії: війна якої не було", – про створення книги письменник та ветеран російсько-української війни Роман Зіненко.
Сотні інтерв'ю з побратимами. Роман хотів відтворити не лише те, що бачив на власні очі, а всю картину Іловайської трагедії.
"До хроніки увійшли спогади бійців, від рядового до полковників, з більш ніж 25ти
підрозділів. У ній згадано близько семисот учасників тих подій", – розповідає письменник та ветеран російсько-української війни Роман Зіненко.
Роман по краплинах збирав свідчення очевидців та перевіряв усе сказане ними.
"Для мене це була просто хвороба, це мене не залишало, це мене руйнувало з середини. Я не міг про це мовчати, це було бажання зрозуміти самому і показати багатьом іншим, що відбувалось насправді. І це змушувало мене шукати, спілкуватись, первіряти, складати", – хотів донести до читата правду письменник та ветеран Роман Зіненко.
За словами головного редактора "Цензор.нет" Юрія Бутусова: "Це перший приклад, коли учасник бойових дій сам створив історичне дослідження. Тобто, книга "Війна, якої не було" – це про такий, найбільш утаємничений фрагмент війни"
Як боролися і як помирали сотні бійців. Якою жорстокою була смерть і яка могутня воля була в українських воїнів. У книзі "Війна, якої не було" названі сотні імен. Це справжня історія війни.
"Я бачу тема нерозкрита, про дуже багатьох ще не згадано. 700 осіб за моїми приблизними підрахунками це лише кожен третій про кого згадано, тобто дві третини учасників ще лишаються невідомі", – каже письменник та ветеран війни Роман Зіненко.
Першими читачами таких книжок стають військові та волонтери. Утім, видавці зазначають, аудиторію потрібно збільшувати. Адже кожен має усвідомити те, що з нами трапилось і що війна й досі триває.
Євгенія Китаїва, Анна Кудрявцева "5 канал"
[b][/b]
Джерело: 5.ua
