Історичне повернення на Батьківщину. 35 українських тепер уже колишніх політв'язнів – зі своїми близькими. Зустрічали їх у Міжнародному аеропорту "Бориспіль рідні", перші особи держави. А також наші кореспонденти. Як минуло очікування визначної події і як врешті-решт зустріли наших звільнених співвітчизників, розкажуть Олена Соловйова та Мирослав Солонар.
Неофіційні заяви та припущення – протягом останньої доби повернення українських бранців Кремля залишається загадкою. Від самого ранку журналісти чатують у Міжнародному аеропорту "Бориспіль". За попередньою інформацією, борт має приземлитися на військовому аеродромі. Тут – зо півсотні журналістів, зо два десятки камер. В очікуванні і російський документаліст Аскольд Куров. Прилетів до Києва зустріти українського колегу, політв'язня Олега Сенцова, про якого знімав фільм.
"Ось у мене камера, я так само, як і ви, сподіваюся зняти повернення Олега, зустріти його з друзями, близькими", – каже чоловік.
Вже від 9-ї ранку у ЗМІ з'являється інформація, що з російського слідчого ізолятора "Лефортово" у бік аеропорту вирушили автобуси з українцями.
Згодом інформацію підтверджує й адвокат українських моряків Микола Полозов: "24 військовополонені моряки вранці покинули СІЗО в Лефортово, їх вивезли на автобусах у супроводі охорони, в аеропорт "Внуково 2", вони очікують вильоту".
Тим часом російський літак, що доправить на обмін полонених із "Борисполя" в Москву вже очікує на летовищі. Близько 11-ї пожвавлюється ситуація на військовому аеродромі. Один за одним під'їжджають порожні автобуси з військовими номерами, поліція та карети швидкої.
Після багатогодинного очікування в небі з'являється вісник вдалого обміну – російський літак із полоненими вилітає у бік Москви. Водночас наші – 24 військові моряки та 11 політв'язнів – врешті теж заходять на борт українського повітряного судна.
Лише по обіді виявляється інформація, що борт з українцями чекають у так званому "дипломатичному терміналі" Міжнародного аеропорту "Бориспіль". І врешті доленосний літак торкається землі.
Історичний момент. Український борт Ан-148 приземлився в аеропорту "Бориспіль" о 13:30. Тут на наших військовополонених вже чекали родичі та керівництво держави.
У передчутті зустрічі рідні не стримують сліз. Уже за кілька хвилин з трапу сходять і колишні бранці.
Один за одним з літака зустрічають тих, кого Україна чекала місяці і роки. Першими на рідну землю ступають моряки. Після 9 місяців полону діляться емоціями.
Владислав Костишин говорить: "Я не знаю, як описати ці відчуття. Я просто радий бачити свою сім'ю, всіх. Хочу з сім'єю побути, з родиною, з друзями, тими, кого я люблю і хто любить мене. такі плани зараз. Важко було, я не знав, що з сім'єю, як вони до цього ставляться, все інше пережилося – все добре".
Сергій Попов каже: "Я дуже радий, що нарешті можу обійняти своїх пацанів, свою сім'ю, дружину, маму. Поки так – весь в емоціях".
Говорить і моряк Юрій Без'язичний: "Було дуже тяжко і складно. Одне скажу точно: психологічно було дуже тяжко саме в Лефортово, тому що там специфічна така тюрма, просто сходив з розуму і все".
Почуття зашкалюють, аж бракує слів. Після 5 років полону небагатослівний режисер Олег Сенцов та й інші політв'язні.
Кажуть, єдине бажання – обійняти рідних та побути з ними наодинці.
На запитання, як настрій, Олег Сенцов відповідає: "Все в порядку".
А Олександр Кольченко говорить: "Які емоції? Жодних. Я вже спокійно все сприймав. Головне – щоб не кудись там в Омськ".
Утім, настрій – різний. Деякі повернулися з тяжкими хворобами, інші шкодують, що у в'язницях ще лишилися українці.
Визволити всіх бранців – це мета України, заявляє Президент Володимир Зеленський.
"Далі будемо ми наближуватися до часу повернення всіх всіх наших полонених і продовжувати у Мінському процесі розведення військ двома етапами – Золоте – Петрівське, а потім по всій території і припинення вогню", – каже Зеленський.
Як бранці Кремля летіли додому – ексклюзивні кадри
А уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмиила Денісова говорить: "Це лише перший етап, як сказав президент, і ми будемо робити все можливе на його підтримку, щоб так же завершилося, як і сьогоднішнє наше свято".
Для організації допомоги і реабілітації звільнених бранців створили робочу групу.
Вони чекали свого повернення в Україну хто місяцями, дехто роками. І ось тепер з оцими валізами вони вирушають додому. Про майбутні плани ще не говорять, кажуть для початку треба відпочити.
Олена Соловйова, Мирослав Солонар, Іван Довганик та Віктор Прокопенко, "5 канал"
