Минулого тижня Володимир Зеленський відвідав з офіційним візитом Туреччину. Зеленський, який у квітні переміг на президентських виборах, а в липні – на парламентських зі своєю партією "Слуга народу" – відвідав Туреччину одразу після виборів, і це демонструє пріоритети зовнішньої політики Києва у новий період. Наприклад, після президентських виборів Зеленський здійснив свій перший закордонний візит до Брюcселя і таким чином показав, що пріоритетом України є інтеграція з ЄС і НАТО, пише популярне турецьке видання Anadolu.
Візит Зеленського до Анкари можна розглядати й ширше. Україна бажає використати успішні/неуспішні відносини Туреччини з Заходом, заручитися підтримкою у питаннях Криму і співробітництва з НАТО, залучити в Україну турецьких інвесторів і консультуватися з Туреччиною з регіональних питань. Крім того, Зеленський, знаючи, що відносини України із Заходом можуть розвиватися в обмеженому масштабі, і не бажаючи особливо зближуватися з колишніми радянськими республіками, на які Москва, як і раніше, має сильний вплив, воліє розширювати співробітництво з такими регіональними державами як Туреччина.
З іншого боку, українсько-турецькі відносини і до Зеленського розвивалися в дусі добросусідства і дружби, розцінювались таким модним у свій час поняттям як "стратегічне партнерство". Основними причинами розвитку турецько-українських відносин було те, що Туреччина однією з перших визнала незалежність України в 1991 році, дві країни економічно доповнюють одна одну, їхня регіональна політика багато в чому збігається. Відміна візового режиму з Україною і поява, зокрема, у громадян Туреччини у 2017 році можливості їздити в Україну без закордонних паспортів свідчить про довіру між двома країнами і рівень їхніх відносин, на який вони вийшли сьогодні.
Економічні відносини отримають новий імпульс
Разом з тим Україна ніяк не може набути політичної стабільності, що, безсумнівно, негативно позначиться й на українсько-турецькому співробітництві, є серйозною перепоною на шляху до справжнього "стратегічного партнерства". З іншого боку, можна сказати, що на відносини з Україною накладають відбиток відносини з Росією. Інакше кажучи, особливо через напруженість між Росією та Україною відносини Анкари з Києвом певною мірою залежать і від того, що відбувається по осі Анкара – Москва.
Наприклад, під час літакової кризи у відносинах з Росією контакти Туреччини з Україною розширилися. Туреччина у багатьох питаннях намагался розглядати Україну як альтернативу Росії. Ще один фактор, який впливає на відносини між двома країнами, полягає в тому, що Туреччина та Україна у той же час конкурують одна з одною у багатьох галузях, передусім у сфері енергетичних трубопроводів.
Порядок денний візиту Зеленського до Туреччини насправді визначали всі ці питання, при цьому акцент було зроблено у першу чергу на співробітництві в економічній сфері. Як відомо, Україна, з одного боку, відчуває економічні проблеми, викликані політичною нестабільністю, з іншого – не може отримати обіцяну їй Заходом підтримку. У зв'язку з цим турецькі інвестиції та співробітництво з Туреччиною мають велике значення для української економіки. Так, президенти Володимир Зеленський і Реджеп Ердоган заявили, що обсяг торгівлі між двома країнами (який у 2008 році складав 8 мільярдів доларів) необхідно збільшити з нинішніх 4-х до 10 мільярдів доларів. Лідери також підкреслили, що для цього важливо втілити в життя плани зі створення зони вільної торгівлі між двома країнами. Зеленський до того ж висловився про необхідність відмінити заборону на продаж українських сільськогосподарських земель і закликав турецькі компанії проявити інтерес і до цієї сфери.
Крім того, президент України зазначив, що хотів би скористатися успішним досвідом Туреччини у сфері туризму, розповів про плани частково легалізувати казино, щоб таким чином збільшити туристичний потік. Також український лідер закликав турецьких інвесторів взяти участь у процесі розвитку технології 5G в Україні.
Одна зі сфер, в якій Зеленський хоче брати приклад з Туреччини і заручитися підтримкою турецьких компаній, пов'язана з дорожнім будівництвом. Ще до візиту в Туреччину президент України говорив про необхідність вирішити дорожні проблеми в українських містах і працювати з турецькими компаніями в цьому напрямку.
Також під час двосторонніх переговорів був підписаний протокол про співробітництво двох країн у галузі дослідження космосу. Хоча ця тема залишилася у тіні економічних і політичних питань, для Туреччини, яка останнім часом дуже цікавиться цією сферою, важливо скористатися досвідом України. До того ж Зеленський відвідав виробничі потужності та науково-дослідний центр компанії "Байкар" (Baykar), де обговорювалася тема взаємодоповнюючого співробітництва між Туреччиною та Україною в області технологій. Ще за часів правління Петра Порошенка Україна купила у Туреччини безпілотні літальні апарати "Байрактар ТБ2" (Bayraktar TB2). Як бачимо, Зеленський робить низку кроків для покращення економічної ситуації в країні та в зв'язку з цим звертає увагу на Туреччину.
Зеленський особливо наполегливо запрошує турецьких інвесторів у країну, і це, без сумніву, викликано тим, що за нинішніх умов Україна не може залучити західних інвесторів, а турецькі компанії мають досвід роботи на пострадянському просторі, у тому числі за непростих умов, і вони не бояться ризиків. Скажімо так, все це дійсно може надати нового імпульсу економічним відносинам між Туреччиною та Україною.
Підтримка територіальної цілосності України
Однією з тем, озвученою під час візиту Зеленського до Туреччини, стало порушення територіальної цілосності України. Президент Ердоган заявив, що Туреччина не визнала і не визнає анексію Криму. Російська влада, звісно, гостро відреагувала на цю заяву. Але, правду кажучи, Анкара й так від першого дня заявила, что не визнає анексію Криму. Відповідно, ми можемо припустити, що ця заява не матиме якогось впливу на турецько-російські відносини. Однак, якщо подивитись з точки зору Зеленського і турецько-українських відносин, те, що Анкара знову озвучила свою позицію щодо Криму, безсумнівно, було позитивною подією. Також Зеленський під час візиту в Анкару взяв участь у відкритті нового приміщення об'єднаного центру кримськотатарскої діаспори Туреччини. Кримські татари, які проживають у Туреччині, завжди грали роль мосту між Туреччиною та Україною.
Візит Зеленського до Стамбула теж був вельми насиченим. Президент України взяв участь у бізнес-форумі та провів переговори з Константинопольським патріархом Варфоломієм, який також підкреслив важливість територіальної цілосності України та незалежності української церкви.
Володимир Зеленський та Вселенський патріарх Варфоломій / Фото з сайту президента
Як бачимо, співробітництво між Туреччиною та Україною продовжує багатогранно розвиватися, хоча поки й не досягло свого потенціалу. Економіка, туризм, будівництво, в тому числі й дорожне, космос і військові технології – головні з напрямків співробітництва, яким сторони будуть у подальшому приділяти найбільшу увагу. Підхід, який Анкара демонструє і часто озвучує у кримському питанні та в цілому щодо територіальної цілосності України, а також позиція Константинопольського патріархату щодо української церкви позитивно позначаються на розвитку відносин двох країн в економічній і військовій сферах.
Україна переживає непрості часи, але події, які відбуваються в Туреччині, багато в чому затьмарюються подіями в Сирії. Український народ побачив надію на вихід із складної ситуації, в якій він опинився, в такій фігурі не з політики як Зеленський. Вирішити політичні проблеми України очевидно непросто. І, зокрема, через це новий президент шукає шляхи як мінімум покращити економічну ситуацію в країні. Однією з важливих сходинок цього процесу є нарощування співробітництва з Туреччиною. Для Туреччини Україна теж є важливим ринком в усіх згаданих вище сферах. Крім того, економічне відновлення України і набуття нею стабільності мають велике значення не тільки для самої України, але й для стабільності регіону, що також в інтересах Туреччини.
Важливо: Успіх Зеленського ставить перед Кремлем неприємні питання, – Die Presse
