Уряд встановив граничну ціну на опалення та гарячу воду. За відповідну постанову міністри проголосували на засіданні. Зниження має відбутися з початком наступного опалювального сезону – в середньому на 14% там, де вартість однієї гігакалорії вища за 1,2 тис. грн. Саме таку вартість в уряді порахували ринково обґрунтованою. Лідером завищеної вартості тепла й гарячої води є місто Сміла. Серед областей – Черкаська та Волинська. Втім, рішення підтримали не всі міністри. Деякі вважають його ризикованим і політичним.
Тиждень минув відтоді, як прем'єр доручив Міністерству юстиції виписати обґрунтоване рішення про обмеження максимальних тарифів на тепло й гарячу воду. Обмеження таки буде, дійшли висновку в Мін'юсті. Бо в багатьох містах вартість гарячої води і тепла – завищена. Прем'єр наводить приклад: у Смілі на Черкащині ціна вище обґрунтованої на 60%.
"Я давав доручення і рік назад, і півроку, що зробіть мені нормальний аудит компаній. На чому все завершилося? Формально підійшли, а потім мені сказали, що все нормально? А люди далі продовжують платити на 400-800 грн більше? Рішення Мін'юсту я повністю підтримую", – обурюється Володимир Гройсман.
Таку категоричну підтримку обмеженню тарифів висловлюють не всі міністри. Чільниця Міністерства фінансів – проти. Каже, це внесе ще більший хаос у комунальну галузь. Та й функція контролю – не в компетенції уряду. Але Оксана Маркарова в цій залі – в меншості.
"Встановлення обмежень на ціну вже не є економічно обґрунтованим, це навіть відповідно до законодавства не зовсім наша задача. Якщо є факти зловживання, необґрунтованих цін – то це робота правоохоронних органів і аудитів, ми можемо звертатися. Але Міністерство фінансів не може підтримати постанову, яка встановлює обмеження на тариф, яка суперечить нашим міжнародним зобов'язанням, в тому числі й у програмі МВФ", – наголошує Маркарова.
Міністр енергетики і вугільної промисловості Ігор Насалик вважає: "Обов'язок Кабінету Міністрів України в умовах монополії – впливати на ціни і цінову політику. Питання друге – там де ціни низькі, там в структурі бюджету є енергоефективність, зміна мереж, котелень. А там де структура 2,2 тис. грн, там є фонтани, святкування тощо. От у цьому і є суть – чому в одних – 1,2 тис. грн, а в інших – 2,2 тис. грн. І є різниця в 40-60%".
Натомість у профільному міністерстві застерігають: до кожного регіону та міста має бути персональний підхід, бо комунальна галузь в Україні дуже занедбана. А там, де старі мережі й відсутня енергоефективність, – обмеження цін можуть призвести до того, що люди отримуватимуть неякісні послуги.
"Як ми лікуємо за середньою температурою по палаті, так і послуга буде наступного опалювального сезону. Я вам скажу, що різниця в тому, що ні я, ні Маркарова, ні Омелян не беремо участі у політичному процесі", – вважає міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко.
Попри зауваження чотирьох членів уряду – рішення таки ухвалили. 15 "за".
З нового опалювального сезону вартість 1 гігакалорії тепла не має перевищувати 1,4 тис. грн, якщо встановлений лічильник, і 35,21 грн за кв.м житла, якщо він відсутній.
Відбудуться зміни і в оплаті за гарячу воду. Максимальна вартість 1 кум. м за наявності рушникосушарки буде 83 грн, і 75 грн – якщо її у ванній немає.
Паралельно з наведенням ладу в ціновій політиці, контролюючі органи здійснюватимуть перевірку. Проти тих, хто наживався за рахунок споживачів, уже є докази.
"Вже порушено 17 справ щодо питань зловживання монопольним становищем на місцях. Ці справи розслідуються", – звітує голова Антимонопольного комітету Юрій Терентьєв.
До 1 вересня Мін'юст обіцяє оприлюднити і список компаній, які завищували ціни на гарячу воду та опалення, і їхніх власників.
За прогнозами уряду, з початком нового опалювального сезону здешевшання опалення і гарячої води на 20-30% відчують у Кіровоградській, Волинській, Рівненській та Тернопільській областях. Приблизно на 15% дешевшими ці послуги стануть у Донецькій, Житомирській, Херсонській, Київській областях і в столиці.
Ірина Герасимова, Сергій Клименко, "5 канал"
Джерело: 5.ua
