Акцію-інсталяцію побутових речей заручників у підвалах терористичних "ДНР/ЛНР" показали перед Верховною Радою. Мовляв, щоб парламентарі побачили, що пережили ті люди за свої українські погляди. Детальніше про це розповість Анна Брикова.
Кайданки, дерев'яні палиці, ланцюг, скотч – звичайні речі на "підвалі" – місцях незаконного утримання українців бойовиками на окупованих територіях. Найпростіші ліки, пляшка з водою і облізлий матрац були розкішшю для бранців між годинами катувань за проукраїнські погляди.
Таку інсталяцію активісти розташували перед Верховною Радою. Щоби нагадати про жертв військових злочинів.
"Те, що били, це зрозуміло, і спину різали ножами, і шокер дістали, стріляли. Я втрачала свідомість, мене приводили до тями", – Марія Варфоломєєва у 2014 році залишилася працювати на окупованій території. Луганська журналістка знімала ролики про життя в місті. Бойовики звинуватили її у шпигунстві на користь СБУ і коригуванні вогню українських військових. Марія провела у полоні понад рік.
"Людина позбавлена права на життя, людина позбавлена будь-яких елементарних цінностей, не кажучи вже про право на свободу, на те, щоб дихати свіжим повітрям, щоб пересуватися, доступу до туалету, всі ці моменти", – ділиться колишня заручниця бойовиків.
30 діб перебував у заручниках терористів і Євген Шляхтін. Він працював у Стахановській міськраді. 31 липня 2014 року його затримали – за активну громадянську позицію і державний прапор на роботі. Згадує і знущання, і катування, і навіть псевдорозстріли.
"У цій камері на столі лежали ножі, які були закривавлені, в кутку стояв стілець з ланцюгом. Мене змусили роздягнутися, мене почали бити, у мене на роботі знайшли прапор України. Мене змусили роздягтися, одягли в цей прапор і почали з ще більшою люттю бити", – пригадує Євген.
На акції згадали і загиблих у катівнях терористичних "ДНР/ЛНР". Чоловік Олени Рибак – Володимир – зник у квітні 2014-го у Горлівці одразу після проукраїнського мітингу. Він намагався зняти сепаратистський прапор і повернути синьо-жовтий стяг на будівлю міськради. Через день його скалічене тіло знайшли в річці поблизу Слов'янська.
Юридичний статус полонених і тих, хто побував у катівнях окупантів, досі не визначено законодавчо. Такі люди могли б претендувати на грошові виплати від держави або, приміром, на медичну реабілітацію. На цьому наголошують правозахисники. Окрім того, закликають внести зміни і в кримінальне законодавство.
"Катування, нелегальне затримання, утримання людей заради викупу, навіть забрання людей з території Криму в армію країни-окупанта. Все це є злочинами проти людяності або воєнними злочинами. За 6 років немає жодного відображення в нашому Кримінальному кодексі. Тобто, Україна не здатна прийняти рішення, не те що зупинити", – зауважує виконавча директорка Центру громадянських свобод Олександра Романцова.
Міжнародні та українські фахівці розробили законопроект, який має гармонізувати норми кримінального права з міжнародними. Зокрема, уточнити поняття воєнного злочину, запровадити покарання за злочини проти людяності, геноциду та агресії, позбавити таких злочинців права на амністію. Документ парламентарі мають розглянути вже в четвер, 6 червня.
Анна Брикова, Василь Дендін, "5 канал"
Джерело: 5.ua
