Рішення Окружного адміністративного суду – поки що найвдаліша атака опонентів керівника Міністерства охорони здоров'я на цю установу. Раніше ціллю обирали не лише Уляну Супрун: претензії висували і до її заступників - Олександра Лінчевського чи Ольги Стефанишиної. Але в цьоготижневому рішенні суду, до якого позивався депутат-радикал Ігор Мосійчук дісталося саме в.о. міністра. Повноваження Уляни Супрун через суд оскаржили у зв'язку з процедурою її призначення на посаду, освіту та походження.
ІГОР МОСІЙЧУК НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ, РАДИКАЛЬНА ПАРТІЯ:
"Заборонити першому заступнику міністра охорони здоров'я Супрун Уляні Надії вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію повноважень міністра охорони здоров'я України"
"Ми маємо людину, яка немає вищу освіту, не може доказати, і людину, яка має паспорт іншої держави. Як організатор та адміністратор вона не є добра. Людина, яка приїжджає на іншу територію, повинна володіти розумінням специфіки цієї території. в неї нема досвіду адміністрування ні в сша, ні в Україні. людина не розуміє системою управління охороною здоров"я", – наголосив народний депутат від "Опозиційного блоку" Ігор Шурма.
Опоненти нинішнього керівництва МОЗ, серед яких є чимало колишніх "регіоналів", пропонували своє вирішення ситуації: позбавити Уляну Супрун приставки "в.о.", проголосувавши за її кандидатуру в парламенті. Прихильники міністра таку пропозицію називають черговою хитрістю.
"За Уляну важко було назбирати в цьому парламенті голоси. Можливо тільки на початку каденції цього парламенту. Бо швидко більшість людей, які потрапили в парламент саме завдяки Майдану, війні, вони це забули. Це просто виконання замовлення, просто відпрацьовують гроші" – зауважила народний депутат Оксана Корчинська.
У міністерстві кажуть, що рішення суду паралізувало роботу установи. Функції відстороненої до судового розгляду Уляни Супрун зараз виконувати нікому.
ОЛЕКСАНДР ЛІНЧЕВСЬКИЙ, ЗАСТУПНИК МІНІСТРА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я:
"Щоденно, десятки і сотні рішень, котрі є винятково важливими для нормального функціонування системи охорони здоров"я залишаються без підпису і не мають подальшого ходу. Ми не можемо завезти препарати в країну, не можемо розвести зі складу по лікарнях. не можемо підписати направлення на лікування закордон для тяжкохворих пацієнтів"
"Вона сама по собі є людина з-за кордону, і вона не розуміла цієї ситуації, що в нас тут відбувається", – зауважив Олександр Євтушок з Рівного.
Саме відстороненість від українських реалій допомогли Уляні Супрун навести лад у системі закупівлі ліків за кордоном, переконаний Олександр Євтушок. З дитинства він хворіє на гемофілію – його кров не може нормально згортатися. При такому діагнозі пацієнт повинен постійно приймати ін'єкції препарату, який не виробляють в Україні. Чоловік згадує часи, коли цих ліків просто не було.
"Після кризи 2014 року, коли і по інших хворобах держава не могла закупити, це так казали, що не могла закупити, зараз нарешті ми маємо певний мінімум, за який можна не боятися. Це буквально минулий рік, 2018. Крім того, що ідуть закупівлі регулярно, то за зекономлені кошти вони нам ще додатково закуповують", – наголосив Олександр Євтушок.
Нині МОЗ закуповує ці та інші дефіцитні препарати через міжнародні організації. Раніше в схемі "Міністерство – пацієнт" була так звана прокладка. Група фармацевтичних фірм отримували від таких схем приблизно 40 відсотків, порахували в МОЗ. Саме ці компанії першими почали опиратися новим правилам гри від Уляни Супрун.
"Атаки на реформу закупівель, які здійснюють міжнародні організації для МОЗ, здійснювалися постійно, з початку її впровадження. Це дуже великий шмат, ласий шмат грошей, від яких дуже тяжко людям зараз відмовитися", – розповіла виконавчий директор Благодійного фонду "Пацієнти України" Інна Іваненко.
Як і торік, 2019 року держава виділила один мільярд гривень на функціонування іншого проекту МОЗ – програми "Доступні ліки". Передбачена вона для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою та діабетом другого типу. Такі люди отримують ліки в аптеках, що долучилися до цієї програми.
"Вона отримує той препарат, який їй потрібно, безкоштовно чи з доплатою. Аптека потім, через місяць, два, три, а деколи й півроку, отримує назад свої кошти", – розповів Генеральний директор мережі аптек Руслан Світлий.
Отримати ліки за цією програмою можна лише за наявності рецепта від лікаря. Від 2019 року їх обіцяють перевести в електронний формат.
"Близько 3-4 тисяч людей по тій кількості рецептів, які ми виписуємо і можемо проаналізувати, то вже тільки у січні були ці люди", – наголосила завідувач відділення сімейної медицини 5-ї міської поліклініки Львова Світлана Коваль.
Недопрацювань у медичній реформі не менше, ніж успіхів, зізнаються ініціатори змін. І просять українців почекати. Наприклад, поки дійдуть руки до реформування другої та третьої ланок медичної системи. Нині зміни торкнулися лише первинної ланки – сімейних лікарів. Вони працюють за принципом "гроші ідуть за пацієнтом". Не швидким буде і наведення ладу в медичній освіті, попереджають реформатори. Як система може опиратися, вони побачили торік на прикладі конфліктів у київському та одеському медичних університетах.
Уляна Супрун зайшла до цієї будівлі і одразу потрапила в немилість медичних бюрократів. Їй закидали незнання українських реалій, насміхалися з її діаспорної вимови, звинувачували в бажанні зруйнувати медичну систему. Робили усе, щоб усунути керівника МОЗ, яка наважилася змінити закоренілі роками правила гри.
На 15 лютого в Окружному адміністративному суді запланований розгляд позову від депутата Мосійчука "по суті". У Міністерстві сподіваються, що до цього не дійде: 11 лютого там же розглянуть клопотання Мін'юсту, який просить скасувати попереднє рішення щодо Уляни Супрун.
Петро Троць, Марта Шикула, Іван Довганик, Василь Дмитрієв, "Час: Підсумки Тижня"
Джерело: 5.ua
