Документальний фільм про хлопчика та його бабусю з Донбасу "Віддалений гавкіт собак" показали в Нью-Йорку для глядачів і членів кіноакадемії премії "Оскар". Стрічка у грудні минулого року потрапила до шорт-листа номінантів найпрестижнішої нагороди світу в категорії "найкращий документальний повнометражний фільм". Тепер картину покажуть у 13 великих містах США. На кінопокази до Нью-Йорка з Донеччини приїхали й головні герої, щоби після перегляду фільму розповісти глядачам про своє життя на лінії війни.
"Мені здається, що моє серце якось заморозилося. Воно якось або тисне, або... взагалі мені страшно", – говорить 10-річний Олег. Він і його бабуся Олександра – головні герої документального кіно "Віддалений гавкіт собак" данського режисера Сімона Вільмонта.
Стрічка розповідає про їхнє життя на лінії фронту в селищі Гнутове, що на Донеччині. Чимало односельців головних героїв покинули свої домівки від початку війни на сході. Олег і його бабуся – залишилися, "аж поки дім стоїть".
"Ми боїмося, що в будь-яку хвилину можуть почати сильно стріляти. Або, не дай Бог, влучить снаряд у наш будинок. Ну... було таке, що влучив снаряд неподалік від нас, в будинок людини. І її вбило осколком", – розповідає хлопчик.
Зйомки фільму тривали від 2015 до 2017 року. А вже наприкінці минулого "Віддалений гавкіт собак" потрапив до короткого списку номінантів на "Оскар-2019" у категорії "найкращий документальний повнометражний фільм". Окрім цього, картина встигла зібрати зо 20 нагород кінофестивалів світу.
"Ми говорили з багатьма дітьми. Я ставив усім останнє запитання – що вони відчували, коли боялися. І кілька дітей змогли описати це відчуття. Хлопчик вагався лише мить. Тоді він подивився на мене своїми дивовижно блакитними очима. І сказав – коли починають стріляти, це ніби невидима рука, яка тягнеться до мого серця і хапає його. З кожним вибухом ця рука стискається сильніше, поки моє серце не стане маленьким і холодним. Хлопчик трохи засміявся, і я зрозумів – він саме той, кого я шукав", – згадує режисер фільму Сімон Вільмонт.
Сьогодні Олегу 12 років. На показ фільму до Нью-Йорка приїхав разом з бабусею із Гнутового. Дивилися кіно разом із глядачами та кіноакадеміками.
"Ми дуже раді, що Олег і його бабуся зараз тут. Я запросила їх до Нью-Йорка, тому що просто хотіла побути з ними знову. Я відчула, що вони повинні побувати в цій пригоді, коли фільм вийде в різних країнах", – каже продюсер Моніка Гельстром.
Документальна історія зі сходу України не залишила байдужими американських глядачів.
"Це неймовірний, вражаючий і гарний фільм. Після перегляду я захотіла знати більше. Захотіла знати, чому світові лідери не роблять більше, щоби закінчити цей конфлікт", – зізнається Ненсі Росс.
Інший глядач Даніель Рейм додає: "Це як мікроскоп. Це не вся картина, а лише маленька частина. Режисер показав нам дуже реальний портрет родини, двох людей, які живуть у час війни".
Фільми-претенденти на "Оскар" демонструватимуть до 21 січня. Переможців назвуть у лютому, тоді ж відбудеться і церемонія нагородження в Лос-Анджелесі.
Евеліна Михайленко, "5 канал"
Французький погляд на війну в Україні: що побачила на сході документаліст Гаель Жирб – ФОТО
