Нещодавно прем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що в Україні існує нерівність в оплаті праці жінок і чоловіків. Сайт "Сегодня" вирішив розібратися, наскільки серйозною є така проблема у нас в країні, в яких професіях є найбільше нерівність у зарплатах і чи можна це якось викорінити.
Чоловіки заробляють на 24% більше, ніж жінки
Оплата праці для жінок і чоловіків на одних і тих же посадах в Україні дійсно може відрізнятися. Це абсолютно не нова проблема, яка, однак, не стає від цього менш болючою.
Прем'єр Володимир Гройсман під час свого виступу на Українському жіночому конгресі запропонував вирішити питання нерівності в оплаті праці жінок і чоловіків.
"Зараз нам потрібно ліквідувати нерівність в оплаті праці. Дивимося на статистику і бачимо: жінки чомусь отримують менше грошей. Це дикість, і цього не може бути в суспільстві. Проблема потребує негайного вирішення. Якщо будуть пропозиції системного врегулювання – ми консолідуємо більшість для прийняття рішень", – сказав Володимир Гройсман.
За даними Державної служби статистики, за третій квартал 2018 р. зарплата чоловіків в Україні була майже на 24% вище, ніж зарплата жінок, причому, ця різниця зросла порівняно з початком року.
У першому кварталі цього року середня зарплата чоловіків становила 9031 грн, а жінок – 7080 грн, тобто на 21,6% менше. У третьому кварталі різниця зросла, чоловіки тепер отримують в середньому 10 411 грн, а жінки 7921 грн. 2017 року ситуація була схожою, тоді чоловіки заробляли на 22-23% більше, ніж жінки.
Загалом, абсолютно у всіх без винятку сферах зарплата у чоловіків вище. Але, якщо дивитися на статистику за професіями, то, за даними Держстату, найбільша різниця між зарплатами чоловіків і жінок зараз в сфері авіації – чоловіки тут заробляють на 42,3% більше. А ось найменша в сфері водного транспорту (на 2,4% більше отримують чоловіки), і в сфері адміністративного обслуговування (на 2,1% більше).
Також Держстат надає статистику заробітної плати і за областями. Так, чоловіки отримують найбільше в Донецькій (на 37%) і Полтавській областях (на 29,6%). А найменша різниця в Херсонській (11,9%) і Чернівецькій (13,2%). У Києві жінки в середньому заробляють на 18,7% менше – 12 386 грн, тоді як чоловіки отримують 15 227 грн.
Самі жінки в резюме вказують меншу зарплату, ніж чоловіки
Тетяна Пашкіна, HR-експерт сайту rabota.ua в коментарі сайту "Сегодня" розповідає, що ситуація з гендерною нерівноправністю в сфері оплати праці дуже болюча і не змінюється в кращу сторону вже досить довго.
"У нас є достатньо глибинні речі щодо нерозуміння самими роботодавцями присутності нерівності. Практично на всіх рівнях кваліфікації з року в рік у нас є серйозні проблеми з різницею в заробітних платах, причому це навіть не вакансії, це резюме. Тобто люди самі хочуть менші гроші", – говорить експерт.
Причому, варто зазначити, що така ж проблема є і в США, і в Європі. Як показує дослідження Міжнародної організації праці (МОП), негативна відсоткова різниця в середній заробітній платі між жінками і чоловіками з плином часу скоротилася в багатьох країнах, але не зникла зовсім. У доповіді наводяться останні оцінки гендерного розриву в погодинній оплаті праці в цілій низці країн, які вказують на його величезну варіативність, – приблизно від нуля до майже 45%.
"Це не тільки українська біда, в тій же Європі і Америці є різниця в заробітній платі на користь чоловіків, і часто це пов'язано з тенденціями у вихованні. Батьки, бабусі, дідусі, прагнуть виховати в дівчаток скромність, і вони виростають з переконанням, що вони не повинні підкреслювати свої досягнення і якості. Багато хто вважає майже непристойним говорити про свої заслуги і тим більше вимагати підвищення зарплати. Зазвичай жінки покірно погоджуються на той оклад, який їм пропонують при прийомі на роботу, тоді як чоловіки намагаються вибити собі ставку вище", – пояснює Тетяна Пашкіна.
Графік МОП, який показує країни з найбільшим розривом в оплаті праці в бік чоловіків.
60% жінок працюють в нижньому рівні оплати праці
Ще одне цікаве спостереження – чим нижче рівень посади, тим більше там жінок. Наприклад, в Європі жінки становлять до 60% працівників в нижньому рівні оплати праці і лише 20% у верхньому рівні. В Україні ситуація схожа.
"Якщо ми візьмемо офісні вакансії – бухгалтерію, маркетинг, HR – традиційно жіночі галузі, то вони, зазвичай, не дуже добре оплачуються, особливо, якщо порівнювати з програмістами, інженерами і т.д. Наприклад, я заходжу на сайт з пошуку роботи і вибираю вакансію "HR відділу кадрів" – і у мене 74 чоловіки і 627 жінок, тобто в кадровиків у нас переважна більшість жінок. А якщо ми вже візьмемо директора з персоналу, то щодо статі у нас вийде 117 чоловіків і 111 жінок.
Все, що стосується якихось речей, що швидко розвиваються, там у нас більше чоловіків. Як тільки ми говоримо про рутинну роботу – у нас більше жінок. Візьмемо навіть головних бухгалтерів. У нас буде 1200 дам і 200 чоловіків. А якщо взяти фінансових директорів, то у нас буде 250 чоловіків і 230 жінок. Така дивна ситуація: з сотень жінок головних бухгалтерів, у нас чомусь викристалізувалися фінансові директори чоловіки", – наводить цифри Тетяна Пашкіна.
Так, дійсно, жінки найчастіше подають резюме на низькооплачуваніші посади. За результатами дослідження кадрового порталу HeadHunter Україна серед загальної кількості резюме, 48% розмістили жінки. Найбільше їх представленість в таких професійних сферах: "Управління персоналом" (77% жінок серед всіх пошукачів), "Бухгалтерія" (77%), "Наука, освіта" (76%), "Адміністративний персонал" (76%), "Домашній персонал "(73%). Тоді як найменша – в категоріях: "Робочий персонал" (13%), "Авто" (11%), "Видобуток сировини" (8%), "Інсталяція" (6%), "Безпека" (5%).
"Аналіз бази резюме показав, що на українському ринку праці все ще залишаються сфери з нерівномірною представленістю жінок і чоловіків. До ТОП-5 сфер з найбільшою представленістю жінок увійшли ті, які стереотипно вважаються жіночими. Не виключено, що такий стан речей є похідним і від того, як прийнято виховувати дітей, які навички у них розвивати, в яких професіях їм краще реалізовуватися. Втім, деякі стереотипи поступово відходять у минуле. Часткову зайнятість і гнучкий графік роботи бажають мати як чоловіки, так і жінки. І загалом, на ринку праці фактично в рівній мірі фігурують представники обох статей", – зазначають в компанії.
Як можна вирішити цю проблему
Проблема, з якою зіткнулися жінки зараз, не з'явилася раптово. Цьому сприяли довгі роки, коли права жінок намагалися всіляко обмежити, вимагаючи від них переважно тільки одного – народження дітей.
Реалії сучасного світу змінилися, але підходи до виховання дівчаток у багатьох залишилися такими ж. Ще одна проблема в тому, що самі чоловіки не сприймають жінок як рівних конкуренток, а чоловіки-роботодавці і зовсім неохоче беруть їх на роботу.
"Держава дуже прагнула захистити дам і їх дітородну функцію. І вони так дозахищалися, що у чоловіків-роботодавців жінка – це джерело потенційних небезпек. Коли вона молода – вона може завагітніти і піти в декрет, далі 3 роки в декреті, потім починаються страшилки на тему лікарняний з дитиною, школи та інше. А як тільки дама виходить з дітородного періоду в 45+, вона роботодавцям не потрібна. І виходить, що такого віку, коли жінка може нарівні з чоловіком конкурувати за робоче місце, не будучи загрозою для роботодавців, просто немає", – зазначає Тетяна Пашкіна.
Експерт додає, що поки немає системної підтримки – нічого не буде. Держава повинна розробити системний підхід для вирішення цієї проблеми, впровадити квоти і т.д. Щоправда, є і зворотна сторона медалі – самі жінки часто не почуваються ущемленими через те, що їм, при рівних умовах і на одних і тих же посадах, платять менше, ніж чоловікам. Вони погоджуються на таку роботу і не бачать в цьому нічого поганого.
"Ми нічого не зможемо зробити за короткий період, поки самі дами не перестануть демпінгувати. Дами дуже часто не почуваються ущемленими і сприймають це як правило життя, з якими неможливо боротися", – підсумувала Пашкіна.
Вирішити за один день проблему, яка накопичувалася століттями, не здається можливим. Заява уряду про те, що з цим треба щось робити, дуже слабо окреслює межі, в яких цю проблему збираються вирішувати.
"Гендерний розрив у оплаті праці – різниця в середній заробітній платі між чоловіками і жінками – залишається проблемою в усьому світі. Він є на підприємствах будь-якого типу, але особливо великий на підприємствах з вищою середньою оплатою праці. Заходи обмеження розміру оплати праці керівництва також можуть звузити широкий гендерний розрив в оплаті праці, існуючий, за даними доповіді, між чоловіками і жінками, які займають керівні посади", – сказано в доповіді МОП.
