Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт Мінфіну, який запроваджує в Україні так званий «податок на вихід» (Exit Tax) і нові правила проти агресивного податкового планування. Бізнес відчує зміни не одразу: нові норми запрацюють з 1 січня 2028 року, повідомляє «Мінфін».
Документ переносить в українське законодавство частину європейської директиви ATAD — тієї, що протидіє ухиленню від сплати податків. Для Києва це ще один пункт у списку євроінтеграційних зобов'язань.
Суть Exit Tax така. Якщо компанія виводить активи за кордон і Україна через це втрачає право оподатковувати приріст їхньої вартості, платник податку на прибуток мусить доплатити. Для цього фінансовий результат збільшують на різницю між ринковою та податковою вартістю активу. Типові випадки — передача майна закордонному постійному представництву, зміна податкової резидентності або закриття представництва нерезидента в Україні.
Є й винятки. Податок не стягуватимуть, якщо активи переміщують тимчасово, до 12 місяців, — скажімо, в операціях з цінними паперами, під заставу чи для управління ліквідністю. Не підпадають під норму й передачі між компанією та її дочірнім підприємством. Двічі оподаткувати той самий приріст вартості закон не дозволяє.
Другий інструмент — загальне правило протидії зловживанням, GAAR. Податківці зможуть не визнавати операції, які формально законні, але не мають жодної комерційної логіки, крім економії на податках. Зобов'язання тоді рахуватимуть за реальним економічним змістом угоди. Доводити зловживання мусить контролюючий орган, а не бізнес.
Третій блок стосується гібридних схем — коли одна й та сама операція чи компанія в двох країнах трактується по-різному і витрати списують двічі або без відповідного доходу. Такі розбіжності законопроєкт пропонує нейтралізувати.
Для платників передбачили запобіжники. Перевірку за GAAR призначатимуть лише за висновком спеціальної комісії, компанію заздалегідь повідомлять і дадуть змогу пояснитися. Заперечення розглядатиме комісія в іншому складі, а платник може залучити до двох власних експертів. Окремої декларації не буде — дані про переміщення активів подаватимуть у звичній декларації з податку на прибуток.
Щоб усе це запрацювало, законопроєкт ще має ухвалити Верховна Рада.
