Росія в Україні втратила понад 3000 танків, але має достатньо бронетехніки нижчої якості на складах для заміни на роки.
Нідерландський сайт військової розвідки Oryx розмістив дуже детальний аналіз по втратах росіянами танків, бронетранспортерів, автомобілів. Підсумок зроблено на основі відкритих джерел. Однак там мова йде лише про 2730 втрачених Росією танків за час війни.
Задокументовані втрати російських танків за час війни за даними Oryx:
Т-55 - 3 од;
Т-62 - 102 од;
Т-64 - 85 од;
Т-72 - 1357 од;
Т-80 - 755 од;
Т-90 - 108 од;
невизначено: 320 од;
всього: 2730 од.
Із зазначеної кількості знищено - 1786, пошкоджено - 149, покинуто - 259, захоплено українцями - 541.
Щодо автомобілів статистика така: загальні втрати колісних машин за час війни досягли 14393 од., з цього числа знищено – 10065, пошкоджено - 651, покинуто - 742, захоплено – 2935.
надається фото чи відео підтвердження.Втім, навіть після втрати такої кількості танків, у тому числі приблизно 1120 бойових машин за минулий рік, Росія все ще має приблизно вдвічі більше танків, ніж Україна. Про це, спираючись на дослідження Міжнародного інституту стратегічних досліджень, повідомив Reuters.
За словами старшого наукового співробітника Інституту з військового потенціалу Генрі Бойди, Росія була приблизно "беззбитковою" щодо замін. За минулий рік вона поставила на озброєння ще приблизно 1000-1500 танків, але щонайбільше 200 нещодавно побудовані, а у переважній більшості це були відремонтовані машини старих моделей.
"Москва змогла обміняти якість на кількість... шляхом вилучення тисяч старих танків зі сховищ зі швидкістю, яка часом могла досягати 90 танків на місяць", — йдеться у звіті.
Запаси Росії свідчать, що Москва може потенційно протягом трьох наступних років зазнати великих втрат і поповнювати резервуари із запасів нижчого технічного рівня, незалежно від її здатності виробляти нове обладнання.
Україна також зазнала втрат великої кількості танків, але поповнення зі складів резерву західних армій дозволило їй зберегти запаси. Наразі Києву бракує нових артилерійських засобів і систем протиповітряної оборони.
"Західні уряди знову опиняються в такому становищі, коли вони повинні вирішити, чи надати Києву достатньо зброї, щоб завдати вирішального удару, а не просто так, щоб не програти", – заявив генеральний директор IISS Бастіан Гігеріх.
Росія, зі свого боку, перевела свою економіку на воєнний лад, запустила на оборонних заводах цілодобове виробництво в три зміни, в т.ч. на ремонтних підприємствах.
Враховуючи втрати, понесені обома сторонами, і виснажливий характер окопної війни, експерти IISS вважають, що нинішня безвихідь, швидше за все, збережеться.
"Жодна сторона не може здійснити широкомасштабну атаку, не зазнавши дуже значних втрат, і це, ймовірно, триватиме в осяжному майбутньому", — сказав аналітик із сухопутних війн IIIS Беррі.
