"Те, що саме провели зараз дає нам підставу на підозру, що тут може бути політичний аспект, бо через тиждень ми плануємо провести першу сесія Закарпатської обласної ради", – заявив перший заступник голови Закарпатської обласної ради, з "КМКС. Партія угорців України" Йосип Барто.
Київ та Будапешт обмінялися дипломатичними люб'язностями. Спершу міністр закордонних справ Пітер Сійярто запросив до себе українську послиню. У відповідь його український колега Дмитро Кулеба викликав на розмову угорського представника. Співи гімну іноземної країни міністр закордонних справ назвав неприпустими. Щодо обшуків СБУ, каже, слідчі мали право. І закликав угорську сторону уникати провокаційних заяв. "Будь-які твердження про те, що в Україні нібито має місце "залякування" угорської громади або її частини, є безпідставною спекуляцією. В Україні як правовій державі діє принцип індивідуальної, а не колективної відповідальності", – заявив Кулеба.
Та угорський міністр на розмові з нашим послом не зупинився. Увесь тиждень він щоденно виступає з дедалі радикальнішими заявами. Спершу попросив направити на Закарпаття спостерігачів ОБСЄ. Але йому відмовили. Натомість Сійярто звернувся до міністрів країн НАТО. Поскаржився, мовляв, Україна влаштувала атаку на етнічну меншину країни-члена Альянсу. "Це не припустимо, що ОБСЄ не може відправити на Закарпаття свою делегацію. Це суперечить цілям і принципам ОБСЄ", – сказав чільник МЗС Угорщини Пітер Сійярто.
Прокоментував ситуацію навіть особисто генсек НАТО. Єнс Столтенберг заявив – це справа двох держав, і втручатися у двосторонній конфлікт не збирається. Депутати Верховної Ради кажуть, Україна реагує не на заяви, а конкретні кроки. Однак переглянути законодавство щодо нацменшин, кажуть, не завадить. "Наші закони щодо нацменшин мають враховувати факт, що в Україні є численна меншина угорська, численна мешина інших наших сусідів із ЗАходу. І якщо ми плануємо будувати із заходом будувати тісніші взаємини, нам треба враховувати, що ці факти існують", – переконує член комітету з питань зовнішньої політики Верховної Ради зі "Слуги народу" Святослав Юраш.
Кілька закарпатських ЗМІ взялися поширювали ролик нібито праворадикальних організацій із погрозами угорцям. У Правому секторі запевнили - це не вони. У Нацполіції вже за фактом погроз у цьому відео відкрили кримінальне провадження за розпалювання міжнаціональної ворожнечі. У жовтні Пітер Сійярто агітував закарпатців голосувати на місцевих українських виборах за угорську партію. Та нове загострення у відносинах України та Угорщини експерт називає найбільшим з 2017 року. Тоді Україна хотіла перевести школи нацменшин на основну українську мову навчання. "Ця ескалація вочевидь може позначитися на позиції Угорщини щодо України як в рамках НАТО, так і ЄС. Для угорців проблема полягає в тому, що такою надмірною реакцією вони провокують питання, чому Угорщина так реагує. І ці питання виникають не тільки в Києві, а в Брюсселі, Берліні і Вашингтоні. Головне зараз - спробувати зберегти принаймні горизонтальний рівень контактів, якщо не контакти на найвищому рівні", – пояснює заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергій Герасимчук.
Порівнювати із сепаратизмом на Донбасі цю ситуацію не варто. Бо Угорщина все ж член НАТО і на порушення міжнародного права не піде. Та і покращення відносин чекати не варто, поки при владі в Угорщині партія Фідез. Вона зробила тему угорців за кордоном ключовою у своїй політиці. А перевибори у сусідній державі заплановані не раніше 2022 року. Марія Писаренко, Олександр Химич, "5 канал" Джерело: 5.ua
