насамперед відповідальність. Попереду – чотири роки ретельної роботи та всеосяжних реформ", – заявила Санду.
Голосували активно. Явка – більш ніж 50%, і для Молдови це багато. Щоб віддати голос, люди стояли у чергах до дільниць. Результат голосування перевершив найсміливіші прогнози. Європейський курс для Молдови підтримали майже 58% виборців. За Санду проголосували великі міста, молодь і діаспора. Саме ті, хто не знайшов роботу на батьківщині та втік шукати кращої долі за кордон. Там на дільниці прийшли більш як 150 тис. виборців, і абсолютна більшість (93%) проголосувала за Маю Санду.
"Ми стали свідками унікальної активності громадян. Попри кризу, відсутність довіри до влади,
брудну передвиборну кампанію, люди голосували – як усередині країни, так і за її межами. Зробили це, бо їм не байдуже", – наголосила Санду.
"Ми маємо інформацію про порушення процедур під час голосування за кордоном. Тому поки що не коментуватиму результатів волевиявлення", – заявив він. Ігор Додон очолював Молдову із 2016-го. Він називає себе другом Володимира Путіна, критикує
Євросоюз і вважає Крим російським. Після інавгурації відразу ж зняв із будівлі Адміністрації президента прапор ЄС. А свій перший візит за кордон здійснив саме до Москви. На виборах цього року Додон здобув перемогу в селах на півночі країни, Гагаузії та в окупованому Росією Придністров’ї.
"Нам потрібно розвивати дружні відносини з Російською Федерацією. Нам потрібен ринок, нам
потрібні енергетичні ресурси, в нас є більш як пів мільйона громадян, які проживають у Росії", – зазначив він. 48-річна Мая Санду – перша жінка, яка очолить Молдову. Незаміжня, все життя присвятила політиці. Випускниця Гарварду, у 2012-му очолила молдовське Міністерство освіти. Задля цієї посади залишила крісло радниці виконавчого директора Світового банку. З Ігорем Додоном вона вже зустрічалися у двобої на виборах чотири роки тому й програла. Нині Санду хоч і не відхрещується від діалогу з Росією, але її перемога може істотно послабити вплив Москви на Кишинів. Саме тому напередодні виборів "важка артилерія" російського телебачення активно агітувала за Ігоря Додона, особливо у північних регіонах та Придністров’ї.
Теплі відносини з Києвом для Маї Санду – одне з ключових завдань. За президентства Ігоря Додона вони були заморожені. Однак Санду на посаді прем’єрки торік уже зустрічалася з президентом України. Планує візит до Києва і тепер, уже як глава держави. Вона підтримує територіальну цілісність України, називає Росію агресором, а Крим – окупованим.
"Крим – це частина України. Я поважаю територіальну цілісність і суверенітет України щодо Криму", – заявила Санду.
Україна має більш ніж 1200 км спільного кордону з Молдовою. У цій країні живуть 180 тис. наших співвітчизників. Тож для Кишинева Київ – стратегічний партнер. Зокрема, в питанні звільнення Придністров’я. Мая Санду виступає за виведення російської армії з регіону. Кремлівське військо там із 1992 року. Москва своїх називає "миротворцями", хоча у Збройних силах Росії такого визначення навіть не існує. А підрозділи, як у Придністров’ї, так і перекинуті цього місяця до Нагірного Карабаху, переважно мають наступальне призначення. У 2016-му Київ пообіцяв надати "зелений коридор" для виведення сил Федерації із самопроголошеної республіки. Втім, за президентства Додона цього так і не зробили.
Перемога Маї Санду – лише перший крок. Президент Молдови обмежений у повноваженнях. Тож щоб втілити в життя передвиборні обіцянки, Санду має підтримувати й парламент. А він поки що на боці її попередника. Крім того, Росія має вплив на Молдову не лише через Придністров’я, чимало тамтешніх політиків є проросійськими. Тому новообраній президентці доведеться боротися за європейські цінності. А головне – об'єднати суспільство, розділене на два табори. Вероніка Орєхова, "Час. Підсумки тижня" Джерело: 5.ua
