Останні оплески для маестро. У Львові попрощалися з відомим театральним режисером Романом Віктюком. 17 листопада він помер у лікарні в Москві, від ускладнення після коронавірусу. Митцеві було 84 роки. За життя поставив сотні театральних вистав, був режисером та артистом кіно. Поховали Віктюка у рідному Львові, так він заповів ще за життя. Як прощалися з маестро – кореспондентка "5 каналу" Марта Шикула далі.
Біля рідного будинку Віктюка у Львові з самого ранку збираються люди. Жалобна церемонія розпочинається з помешкання режисера. Тут із ним прощаються найрідніші.
"Це як свята людина була для нас. Ми його називали братиком. Але на ви з повагою. Ми його дуже любили. Це для нас дуже важко і для усієї родини велика травма. Наша родина і не тільки, думаю, театр теж дуже б хотіли, щоб його справа продовжувалася і театр існував і надалі", – говорить Борис Віктюк, племінник Романа Віктюка.
"Його перевезли в інші лікарню. Лікарі сказали, все буде добре. А потім я отримала найгірші смс у своєму житті – "вуйка більше немає". Це один із найважливіших вчителів у моєму життя. Вуйко завжди говорив, що йому 19. Він завжди молодий", – розповідає Катерина Віктюк, племінниця Романа Віктюка.
Далі похоронна процесія рушає в особливе для Романа Віктюка місце – Театр юного глядача. Тут 9 років він працював актором, а потім і режисером.
"Багато хто з нас, у цьому залі теж, відчуває покуту, що ми тебе не повернули до Львова, до Києва. Не повернули тебе, або мало повертали на Українську сцену", – каже Василь Вовкун, директор Львівського оперного театру імені Соломії Крушельницької.
Домовина з тілом Романа Віктюка – на сцені. Попрощатися з режисером ідуть актори львівських театрів, митці з інших міст України, друзі, учні та шанувальники його творчості.
"Ця аура Віктюка вона присутня у Львові постійно. Навіть у ті моменти, коли він приходив на вистави. У мене тут була прем’єра, дивлюся з жахом і трепетом, що Роман стоїть у проході і в мене все охололо, бо я не був готовий до такого іспиту", – розповідає Сергій Проскурня, театральний режисер, товариш Романа Віктюка.
"Це людина всесвіт, людина позитиву, величезної душі", – наголошує Володимир Губанов, актор львівського театру "Воскресіння".
"Він говорив, як я хочу повернутися до Львова, я хочу в мжичку пройти вулицями, босоніж одягнути якісь капці, і в тих брендових капцях пройтись по місту. Він був театр, він був найкращим актором свого театру", – наголошує Андрій Водичев, актор львівського театру Леся Курбаса.
Роман Віктюк прожив 84 роки. Свій великий творчий шлях режисер розпочав у Львові, працював у театрах Києва та Вільнюса. Потім переїхав жити і працювати у Москву. Та завжди наголошував, що він українець. У 55 років заснував театр свого ж імені Романа Віктюка. Поставив сотні вистав, був режисером та актором кінофільмів.
Нині останні оплески та останнє «Браво» звучать на подвір’ї Театру юного глядача. Маестро проводжають під пісню "Show must go on" – "Шоу має тривати".
За життя Роман Віктюк заповів, щоби його поховали в родинному гробівці, на Личаківському кладовищі у рідному Львові.
Марта Шикула, Євген Радіон, Львів, "5 канал"
Джерело: 5.ua
