За останні роки риби у водоймах України значно поменшало. Окрім браконьєрства, на це є й інші не менш суттєі причини. На цьому наголошує кандидатка біологічних наук Юлія Куцоконь, іхтіологиня Української природоохоронної групи (УПГ), повідомляє "24 канал".
Вона акцентує на кількох серйозних проблемах, які призводять до зменшення чисельності багатьох видів риб:
-
Гідробудівництво, внаслідок чого змінено гідрорежим багатьох річок, в т. ч. порушено їхню здатність до самоочищення.
Забруднення промисловими та побутовими стоками, що призводить до зміни хімічного і, відповідно, гідробіологічного складу води.
Короткостроково сильні забруднення здатні фізично знищити велику частину гідробіонтів, у т. ч. – риб. Наприклад, використання води з річок на Поліссі для незаконного видобутку бурштину, замулення, збільшення завислих часток у воді, зниження прозорості – все це впливає на видовий склад риб цих річок, зменшується чисельність видів, вимогливих до чистоти води чи до кількості розчиненого кисню.
Занесення чужорідних інвазивних видів, нехарактерних для даної території.
"Всі ці проблеми призводять до зменшення чисельності багатьох промислово-важливих видів риб, особливо мігруючих та тих, що живуть на течії. Наприклад, усі осетрові, які нагулюються в морі, а нерестяться у річках, перебувають на межі зникнення через перегородження русел основних річок – Дніпра, Південного Бугу, Дону і Дунаю. Популяції підтримуються за рахунок штучного розведення. Через перетворення річок на каскади ставків та водосховищ із фауністичних списків випадають види, що живуть на течії та потребують високих значень розчиненого у воді кисню, нерестового субстрату піску та каміння. Колись масові у Дніпрі підуст і марена майже зникли з основного русла, зник вирозуб, інші види дуже знизили свою чисельність", – пояснює Куцоконь.
Крім того, інвазивні види, які легше приживаються в порушених екосистемах, можуть знищувати аборигенні види, поїдаючи ікру та молодь, підриваючи харчову базу, заносять паразитів та хвороби, не характерні для аборигенних видів, каже експертка.
До речі, перевилов – промисловий, любительський, браконьєрський – на її думку "також має негативний вплив, але значно менший, ніж гідробудівництво, принаймні в глобальному масштабі".
"Якщо ми перекрили аборигенним рибам шлях до місць розмноження або знищили ці місця чи спотворили, через перетворення річки на водосховище або ставок, то ніяка боротьба з незаконними ловами не допоможе. Хоча вона, звісно, теж потрібна", – резюмує іхтіологиня.
